«Ми бачимо перспективу залучення мільярдних інвестицій як з ЄС, так і з Китаю» – Віктор Довгань
Віктор Довгань – заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції. До цієї посади пан Віктор пройшов довгий шлях освіти та викладання в Україні і Німеччині, професійної діяльності юристом в українських та міжнародних компаніях, радника Міністерства економіки й Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
В ексклюзивному інтерв’ю журналісту Family Office Оксані Слободян пан Віктор поділився досвідом, набутим на посаді, розповів про проблеми галузі та інноваційні проекти, ідею створення банку на основі Укрпошти, а також окреслив стратегічні напрями руху України на світовій інфраструктурній мапі.
Про приватно-державне партнерство
F.O.: У розвинутих країнах багато інфраструктурних завдань вирішуються через приватно-державне партнерство. Наприклад, власники нерухомості ремонтують дорогу та узбіччя, а питання освітлення вулиць вирішується через великі вивіски та рекламу готелів і ресторанів. За це підприємства мають, наприклад, податкові знижки.
Якщо я - приватний підприємець в Україні, власниця готелю, і хочу відремонтувати дорогу, яка веде до мого закладу. Які кроки держави можуть бути зроблені в напрямку того, щоб допомогти мені? Чи буде держава сприяти тому, щоб я реалізувала цей проект?
В.Д.: Міністерство інфраструктури максимально спростило питання з місцевими дорогами. З 1 січня 2018 року запрацював Державний дорожній фонд. Зараз держава, Укравтодор і Міністерство інфраструктури відповідальні тільки за 47 тис. км державних доріг: це М і N траси, найбільші транспортні коридори. А решта – регіональні дороги, місцеві – передані на баланс місцевих держадміністрацій (в містах – міських, в областях – обласних). Ми їм передали 35% фонду.
Тому вашому інвестору, який має готель, не потрібно звертатися до міністерства. Він йде до мера, повідомляє, що інвестує певну суму, і запитує, чи можливо передбачити ці кошти в бюджеті. Держава максимально виходить з цього ринку, оскільки завдяки децентралізації важелі тепер у місцевої влади, і процес значно спрощено. Якщо ми говоримо не про готель, а про завод чи інші капітальні інвестиції, то керівник області чи міста прийматиме рішення з огляду на потенційні 2-3 тис. робочих місць, суттєві надходження до місцевих податків, і на підставі цього - на подібні важливі проекти ймовірно будуть виділені кошти.
Про кордон з Європейським союзом
F.O.: Можна привітати міністерство з успішним відкриттям Бескидського тунелю 24 травня 2018 року. Чи є подібні розроблені проекти, що чекають на старт, чи ті, що вже перебувають у реалізації на кордоні з Польщею, Угорщиною, Словаччиною?
В.Д.: На транскордонних проектах з ЄС зараз ми маємо визнати ряд проблемних питань.
По-перше, непроста ситуація у нас із пунктами пропуску, під’їздними шляхами – автомобільними дорогами. Ми залучили кредитні кошти (уже навіть не банки, а сусіди дають нам гроші): польський кредит у €100 млн й угорський кредит у €50 млн. В нас є кошти, розроблені готові проекти, але цього року чомусь не відбулися тендери, тому виконання робіт переноситься на наступні роки. Проекти передбачають кардинальну трансформацію під’їздних шляхів: будуть відремонтовані і збудовані нові пункти пропуску, зокрема шість на україно-польському кордоні і чотири проекти на Закарпатті, на кордоні з Угорщиною.
Якщо говорити про залізничне сполучення, то проблеми також є, але це відкриває і певні можливості. У нас різної ширини колії: європейська 1435 мм і українська 1520 мм. На певних ділянках широка колія заходить на територію Європейського союзу (наприклад, до Перемишлю), і саме це дало змогу запустити швидкісне залізничне сполучення Київ – Львів – Перемишль. На деяких ділянках вузька колія заходить на територію України (наприклад, у Мукачево). Зараз Укрзалізниця закінчує відновлення цієї колії, і вже до кінця року ми сподіваємося запустити потяг швидкісного сполучення Мукачево – Дербецен – Будапешт.
Крім того, термінові заходи необхідні у галузі перевезення вантажів, оскільки у нас структура експорту з ЄС кардинально розширилася, відколи ми підписали угоду про Асоціацію: з 12% до понад 40%. По суті, настільки ж вона зменшилася з боку Російської Федерації через війну. Що може поліпшити дану ситуацію? Знову ж таки, це мультимодальні комплекси, за допомогою яких контейнер може переходити з однієї колії на іншу, або вантажівка може заїжджати до контейнеру у потяг і т. ін. Наразі є проекти, але на дуже початковій стадії. Однак тут уже потрібна участь приватного капіталу, адже перевезення вантажів – це приватний бізнес. Якщо ти хочеш швидше, більше та якісніше перевозити – інвестуй.
Про Шовковий шлях
F.O.: Ваші останні закордонні відрядження в основному – на Схід. Наскільки зараз цей напрямок є пріоритетним в інфраструктурі?
В.Д.: У нас дуже багато зараз проектів з Китаєм. Ми вважаємо, що паралельно з європейським фінансуванням, інвестиції та участь китайської сторони вже стають визначальними для розбудови інфраструктури. Ми вже реалізуємо проекти в портах, на дорогах на $200 млн. Зараз ми хочемо будувати з ними новий проект – Кременчуцький міст на $340 млн. Взагалі ми бачимо перспективу залучення мільярдних інвестицій як з Європейського союзу, так і з Китаю.
Крім того, важливою є участь України у міжнародній організації ТРАСЕКА. Тут ми говоримо насамперед про маршрут: Туреччина - Румунія - Болгарія - Україна, далі: Грузія - Азербайджан - країни Центральної Азії. Це Шовковий шлях. Зараз цей проект дійсно актуалізувався з погляду альтернативи транзиту через територію Росії. Дуже багато вузьких місць там, і не лише в Україні. З іншого боку, ми бачимо, як вкладають кошти у його розвиток наші сусіди: турки відкриють новий аеропорт у жовтні, грузини будують новий порт у Батумі тощо. Для нас це дуже важливо з точки зору досвіду, і також це відіграє роль для нашого експорту. Тому ми активізуємо свою діяльність в ТРАСЕКА і намагаємося спрощувати перевезення на Шовковому шляху.
Про проблеми та перспективи Укрпошти
F.O.: Згадаймо такий напрям роботи міністерства, як пошта. Була ідея зробити на основі Укрпошти банк. Як Ви ставитесь до такої ідеї?
В.Д.: Абсолютно підтримую. Це не просто ідея, а підготовлений законопроект.
Що відбувається з Укрпоштою зараз? По суті, пошта має доступ до тих маленьких населених пунктів, де, крім неї, нічого немає, і саме вона виконує роль зв’язку мешканців з цивілізацією: це і магазин, і пенсія. Якщо не реалізувати проект з банком, виникає розрив, адже Укрпошта не має чим сплачувати своїм листоношам за доставку пенсій. Підприємство недофінансоване, та оскільки воно державне, відмовитися від надання цієї послуги неможливо, як це могло б статись у разі приватного підприємства. Тому вихід з цієї ситуації – створення банку для виплати пенсій.
Такий крок дозволив би і виплачувати пенсії вчасно, і не просити на це дотацій у держави. Крім того, команда дивиться на розвиток електронних можливостей – проекти з Amazon, Alibaba і т. ін. Це досить невеликий сегмент наразі, але це тільки початок. Кроки, які для Укрпошти зараз є необхідними, це, по-перше, дозвіл на продаж неліквідного майна та закриття багатьох відділень, а також надання можливості займатися поштовими переказами, аби не довелося скорочувати штат працівників. Якщо зробити ці кроки, протягом трьох років Укрпошта могла б стати гідним конкурентом іншим поштовим сервісам на ринку.
Про інновації
F.O.: Розкажіть, будь ласка, про проекти, які, на Вашу думку, наразі є найбільш інноваційними. Перше, що спадає на думку – це Hyperloop Ілона Маска.
В.Д.: Насамперед, зараз це Weigh-in-motion – система, яка контролює вагу, швидкість і безпеку. Безпека тут – це насправді те, про що ми ніколи не думали, про що українська влада не думала. Європейці зі свого боку нам дедалі частіше говорять про безпеку дорожнього руху, оскільки на дорогах у нас гине людей більше, ніж на фронті і у будь-якій країні Європейського союзу. Європейці вже пройшли через це, адже з покращенням дорожнього покриття зростають не тільки швидкість, а й аварійність. Тому ми зараз починаємо проект (незабаром має відбутися тендер), де за кошти Світового банку на всіх в’їздах до Києва буде встановлено шість комплексів-рамок, які в автоматичному режимі встановлюватимуть такі параметри: вага, швидкість, перевірка номерного знаку, радіоактивний контроль. Далі цими комплексами потрібно обладнати й інші міста й дороги. Ми зараз розробляємо транспортну модель України, на всіх скупченнях пасажирського і вантажного транспорту передбачаємо такі комплекси, обладнані камерами, зважувачами, контролем. Це має зменшити аварійність, усунути порушення вагового контролю, тому що ми будуємо дороги, а перевантажені фури їх нищать. Оце такі живі ІТ-технології в цій сфері.
Безумовно, цифрова інфраструктура важлива. Разом з тим, європейці нас підштовхують, але ми й самі розуміємо, що якщо ми хочемо бути в тренді, то маємо переходити до екологічніших видів транспорту. Насамперед це електротранспорт. Тому ми залучаємо кошти на оновлення такого транспорту в містах: у фокусі тут трамваї і тролейбуси. Також це електробуси - вони дорогі для наших міст, але ми спрощуємо регулювання, щоб містам було цікаво їх закуповувати. Далі - зараз підготовлено законопроект про подовження податкових пільг по ввезенню електрокарів і запчастин, аби хоч щось вироблялось для електромобілів в Україні. Крім того, ми хочемо залучити кошти для розвитку мережі суперчарджерів – заправних станцій для електротранспорту. Ці заходи протягом п`яти років мають дати такий ефект, що частка як громадського транспорту, так і приватного, зросте в бік електротранспорту.
Hyperloop – це цікава ідея, яку я б розглядав комплексно, у контексті того, що ми зараз готуємо. Йдеться про Центр інновацій, який ми хочемо створити в Україні спільно з низкою підприємств. Він аналізуватиме і готуватиме пропозиції для збирання частин цих труб. У нас є дійсно великий потенціал, тому варто включатися вже у виробничі ланки цих проектів в Арабських Еміратах, США. У нас гарна ІТ-складова – одна з найкращих у світі, у нас є науковий потенціал, технічний – як мінімум, труби виробляти у нас точно вийде.
Про досвід на посаді заступника міністра інфраструктури
F.O.: Що персонально для Вашого особистого розвитку дала посада заступника міністра інфраструктури?
В.Д.: Почав сивіти (сміється). Це дійсно гарна можливість імплементувати свій досвід - я працював як юрист, консультант, радник у декількох урядах, ще коли був уряд Тимошенко у 2005-2006 роках. Це можливість спробувати свої знання імплементувати на практиці. Робота у виконавчій владі дає цю можливість. Є багато теоретичного знання – з європейського права: я навчався в Європейському союзі, викладав, зараз цікаво цей теоретичний багаж імплементувати в підготовці законопроектів, можливості їх лобіювання та прийняття у Верховній Раді. Я спостерігав, як це працює в Європі, і цікаво побачити, як це працює на поліпшення українських реалій.
Про навчання дітей
F.O.: Як Ви, будучи заступником міністра інфраструктури, пропагуєте знання про транспорт і безпеку у власній родині? Та чи існують зараз програми з освіти дітей у галузі інфраструктури?
В.Д.: Пам`ятаю такий смішний випадок, коли я прийшов додому ввечері, а мій молодший син збудував залізницю з кубиків – але не просто залізницю, а підвісну. Це його перший інфраструктурний проект! Дітям страшенно цікаво все про транспорт, що я розповідаю і показую їм.
Стосовно проектів, то варто зазначити, що ми цього року затвердили в уряді програму «Безпека руху-2020», де передбачили кошти у ряді областей – Львівській, Дніпропетровській – суто на обізнаність. І є кошти, які ми використовуємо (це 5% Дорожнього фонду, близько 2 млрд грн у цьому році) уже не на асфальт, а на безпечні світлофори, на усунення проблемних перехресть, гасіння швидкостей на вулицях зі швидким рухом. Ми підготували проект з безпеки руху і вже підписали кредит у липні цього року з Європейським інвестиційним банком на €75 млн стосовно пілотних проектів у шести містах.
Це кошти, які спрямовуватимуться окремо на заходи із запобігання небезпеки руху. Участь візьмуть п’ять найбільших міст – Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпро, а також з ініціативи місцевої влади – Кам’янець-Подільський, невелике туристичне містечко, яке змогло спільно з нами підготувати відповідний проект. Зараз реалізація на підготовчій стадії, але проект комплексний: йдеться про велосипедні доріжки, пішохідні переходи, смарт-світлофори. Будемо сподіватися, що заходи матимуть ефект на зменшення аварійності, адже ситуація наразі критична.
Ще пригадую кумедний випадок. Ми летіли з відпочинку, виліт суттєво затримували, і старший син каже: «Тату, ну ти ж заступник міністра, ну щось скажи їм!». Далі в якийсь момент у літаку вимкнули кондиціонер, пасажири почали багатозначно оглядатися на мене, і я був змушений підійти до стюардеси і попросити виправити ситуацію хоча б з кондиціонером.
