СЕМЬЯ. ДЕНЬГИ. БУДУЩЕЕ.

Трансфертне ціноутворення 2019: ширше, жорсткіше, прозоріше

Трансфертне ціноутворення 2019: ширше, жорсткіше, прозоріше
Getty Images/Global Images Ukraine
Екатерина Боровик
2019-04-08 12:31
318

Трансфертне ціноутворення – відносно нова для українського фінансового сектора сфера діяльності. В контексті боротьби із незаконним виведенням капіталу в інші податкові юрисдикції майже кожна постанова у цій сфері стосується контрольованих операцій. Для читачів Family Office ми вирішили розпитати про це у Катерини Боровик, провідного спеціаліста з ТЦУ K.A.C.Group Corporate Lawyers & Tax Advisors.

Давайте спочатку визначимось із поняттями. Чіткого терміну «трансфертне ціноутворення» в законодавстві немає. Просто кажучи, під трансфертним ціноутворенням розуміється перевірка контролюючим органом платника податку на предмет повноти сплати до бюджета податку на прибуток від його господарських операцій, які підпадають під критерії «контрольованих».

Контрольованими вважаються операції, які здійснюються між суб`єктами господарювання та підпадають під контроль податкових органів на предмет можливого заниження об`єкта обкладення податком на прибуток. Це можуть бути будь-які господарські операції (угоди, домовленості), у результаті виконання яких завищуються витрати або занижуються доходи, що в підсумку впливає на розмір податку на прибуток. Причому, під контроль підпадають виключно зовнішньоекономічні операції.

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – відносно нова для українського фінансового сектора сфера діяльності. В українському бізнесі контроль за ТЦУ почав спостерігатися з літа 2013 року. А з 1 вересня цього ж року до Податкового кодексу (ПК) були введені поняття трансфертної ціни, контрольованих операцій, з`явилися критерії визначення та система штрафів. Закон від 4 липня 2013 року №408-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" фактично став індикатором еволюції "звичайної ціни" до "ціни трансфертної".

З 1 січня 2015 року питання ТЦУ законодавчо ще більш затвердилося, ввібрало в себе кращі стандарти світової практики і стало максимально близьким до інструкцій ОЕСР з ТЦУ для багатонаціональних корпорацій і податкових служб.

1 січня 2017 року Україна подала заявку на приєднання до плану BEPS. Це план, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), який детально прописує, які кроки має зробити держава в рамках міжнародної боротьби з агресивним плануванням і захистом своїх надходжень від податків і зборів. На даному етапі ми взяли на себе мінімальний пакет зобов’язань — виконувати чотири з 15 кроків цього плану: крок 5, 6, 13 і 14.

Крок 13-й передбачає вдосконалення вимог до документації з трансфертного ціноутворення з метою отримання доступу до інформації про угоду з усіма державами, які мають відношення до такої угоди. Тому сьогодні так багато уваги приділяється трансфертному ціноутворенню.

Нові критерії зіставлення фінансових умов контрольованих операцій

Таким чином, звітність з контрольованих операцій (КО) потребує постійного підвищення обізнаності у новому законодавстві. Отже, зараз, в ході співпраці України із ЄС в контексті боротьби із незаконним виведенням капіталу в інші податкові юрисдикції, майже кожна постанова у цій сфері стосується контрольованих операцій.

З податкових новин цьогоріч - 1 січня 2019 року у Податковий кодекс України додано нові критерії зіставлення комерційних та фінансових умов контрольованих операцій:

- 39.2.2.10. Якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення;

- 39.2.2.11. Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично взяла на себе та контролювала кожна зі сторін.

Я свідомо не стала розповідати своїми словами пункти закону. Адже трансфертне ціноутворення – дуже тендітна річ, з ним треба бути дуже уважним. Бо вимоги до контрольованих операцій постійно посилюються. Як мінімум, ширшими стають критерії КО та щороку зростають штрафи. Образно кажучи: «Крок вліво, крок вправо — штраф».

Про штрафи наостанок

Порівняно зі штрафами, передбаченими за більшість порушень норм ПК, за порушення у сфері ТЦУ покарання будуть досить жорсткими. Відповідальність та розмір фінансових санкцій (штрафів) за неподання звіту про контрольовані операції передбачена статтею 120.3 Податкового кодексу України:

• 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

• 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

• 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Слід пам’ятати, що сплата штрафів не звільняє контролюючих осіб від подання необхідної інформації державним органам.

Тож, детально вивчайте умови ваших операцій. А якщо виникають питання – краще звертайтесь до фахівців.