“Зелені” фінанси
Кліматичне фінансування на часі: ринок “зелених” облігацій сягне в 2020 році $1 трлн.
«Ми вважаємо, що пенсійні фонди, страхові групи та family office в усьому світі дуже зацікавлені в інвестиціях, що надають фінансову віддачу при підтримці цілей ООН в сфері сталого розвитку». Це цитата з листа одного з керівників британської інвестгрупи Columbia Threadneedle місцевим політикам. У чому суть цього листа і чому він взагалі з`явився? Вся справа – у “зелених” облігаціях.
Попит є
У травні 2019 року Великобританія стала першою країною, яка ухвалила національну декларацію про надзвичайну ситуацію в сфері навколишнього середовища та клімату. Це рішення приймалось політиками на фоні протестів місцевих еко-активістів та поставило на меті амбітні цілі: до 2050 року викиди вуглецю в Великобританії збираються звести до нуля. Політичний крок, який пересунув вирішення кліматичних питань з околиць політичного життя на передній край.
За даними казначейства Великої Британії, для того щоб виконати цю декларацію, країні знадобиться близько £1 трлн. Ці гроші можна залучити, зокрема, від інвесторів, вважають інвестгрупи та закликають британських чиновників випускати “зелені” облігації (green bonds). За їхніми словами, попит є, а пропозиції все ще немає. І британські інвестбанкіри не єдині, хто здійснює тиск на владні структури. Те саме відбувається в Швеції: найбільший пенсійний фонд Швеції Alecta також закликає уряд винести уроки з досвіду інших країн та зняти заборону щодо випуску “зелених” облігацій. Приклад шведський уряд вочевидь може взяти у голандців. У травні у Нідерландах розпочато випуск перших державних грінбондів з рейтингом ААА. 20-річні облігації мають залучити до €10 млрд у найближчі кілька років.
Що ж таке “зелені” облігації? Це фінансовий інструмент, який застосовується для залучення грошей в розвиток еко-проектів. У 2008-му перша така облігація була випущена Світовим банком, потім — у 2012 році — в Південній Африці. Відтоді такими інструментами користуються в багатьох країнах світу, зокрема і в США, незважаючи на критичне ставлення нинішньої Адміністрації до кліматичних питань. У 2015 році Франція стала першою країною, яка почала вимагати від інституційних інвесторів повідомляти, як вони враховують фактори довкілля. Тобто ввела обов`язкову звітність з кліматичних та вуглецевих ризиків від інституційних інвесторів, пенсійних фондів та страхових компаній.
Десять років тому ринку грінбондів фактично не існувало. У 2019-му ж, за різними оцінками, він становитиме від $200 до $700 млрд. За інформацією Green Bonds Initiative, глобальне “зелене” фінансування має сягнути $1 трлн до 2020 року і тенденція до зростання подовжиться. Тим не менш, поки що він залишається лише невеликою частиною глобального ринку облігацій, який дорівнює $100 трлн.
Тільки вперед
Незважаючи на те, що такий різновид облігацій може стати дієвим інструментом фінансування екологічних проектів, на їх ринку поки що бракує чіткого правового регулювання. “Зелені” облігації мають всі ознаки боргових цінних паперів, але при цьому відсутні єдині критерії та вимоги до “зелених” проектів, на фінансування яких акумулюються кошти від реалізації таких облігацій. Загалом же прийнято вважати, що це можуть бути проекти, націлені виключно на поліпшення екології, клімату та довкілля взагалі. Але при цьому є кілька підходів різних інституцій і, звичайно, маніпуляції деяких компаній. Так, наразі бразильські еко-активісти протестують проти того, щоб гроші від грінбондів йшли на підтримку промислових плантацій дерев. Вони стверджують, що целюлозно-паперова місцева компанія Fibria, яка випускала такі бонди, перекрутила можливі позитивні ефекти від цієї діяльності, а також взагалі ставить під сумнів екологічні вигоди від проекту. Є й такі дивні заяви, як, наприклад, від канадського уряду, який залишає можливість фінансувати за рахунок грінбондів нафтогазові компанії, що мають за ці кошти будувати інфраструктуру по вловлюванню вуглецю.
Але вже існують принципи “зелених” облігацій ІСМА, і є надія, що скоро на цій базі ЄС розробить загальний стандарт.
Крім того, у пошуках шляхів зростання з`являються нові інструменти. Про них пише в своїй колонці для FT Філіп Ле Уєру, виконавчий директор IFC. Він вважає таким інструментом глобальний фонд “зелених” облігацій. Перший такий фонд IFC и HSBC Global Asset Management створили на початку червня поточного року. Фонд “зелених” інвестицій у реальну економіку (REGIO) орієнтовано на емітентів сектора «реальної економіки» на ринках, що розвиваються. Це $500-700 млн приватного капіталу для підтримки диверсифікованого портфеля екологічно безпечних інвестицій — міксу облігацій від бізнесу (агро, оброблююча промисловість, транспорт і т. ін.) та облігацій фінансових установ. За переконанням IFC, цей інструмент полегшить доступ інвесторів та позичальників до кліматичного фінансування.
Анна Перелигіна-Ковальчук, старший юрист юридичної компанії Esquires
Щодо українських реалій впровадження ринку «зелених» облігацій, то в цьому напрямі спостерігається дуже слабка активність як з боку законотворців, так і з боку гравців ринку капіталу.
Попри великі перспективи розвитку вітчизняних екологічних проектів, задекларовані наміри про імплементацію європейських стандартів розвитку «зеленої» енергетики та потребу України в енергетичній незалежності, наразі існує лише Концепція створення ринку «зелених» облігацій та План дій з її реалізації, розроблені на початку 2018 року Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження та організацією ЮНІДО. Для реалізації цих документів необхідно пройти довгий тернистий шлях нормотворення та здобуття довіри інвесторів.
Невеликим кроком в цьому напрямі можна вважати подання до Верховної Ради України законопроекту № 9035 від 03.09.18 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», який має переформатувати Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» (у новій редакції — «Про ринки капіталів») та розширити перелік фінансових інструментів, серед яких з’являться процентні облігації екологічних інвестицій («зелені» облігації).
Передбачається, що новий різновид облігацій випускатиме особа, що реалізує та/або фінансує проект екологічних («зелених») інвестицій, а кошти від розміщення процентних облігацій екологічних інвестицій спрямовуватимуться на фінансування та/або рефінансування витрат проекту екологічних («зелених») інвестицій.
Законопроект встановлює відмінність між емітентами цих облігацій: «особа, що реалізує» та «особа, що фінансує» проект екологічних («зелених») інвестицій. Якщо першою може бути як держава Україна в особі уповноважених органів, так і юридична особа приватного права, то другою лише спеціалізована фінансова установа, створена урядом України чи іншим спеціально уповноваженим органом, або юридична особа приватного права, зокрема банк, фінансова установа та/або міжнародні фінансові організації.
Що ж до напрямів використання коштів, залучених від реалізації «зелених» облігацій, закріплюється обов’язок емітента забезпечити їх цільове використання шляхом відкриття окремого рахунку. При цьому не зазначається, яким чином буде контролюватись управління та цільове використання фінансування.
Отже, за загальними ознаками вітчизняний фінансовий інструмент матиме подібні риси до визнаних у світі GreenBonds, але яким чином буде реалізовано міжнародні принципи та стандарти існування такого виду фінансового інструменту в Україні із документу поки що не зрозуміло.
Також законопроектом досить оглядово встановлено вимоги до процедури емісії «суверенних» екологічних облігацій – він відсилає до вже встановлених механізмів випуску облігацій місцевих позик, облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик (державних облігацій), облігацій міжнародних фінансових організацій, при цьому упускаючи регулювання процедури випуску цих облігацій юридичними особами приватного права та спеціалізованими фінансовими установами.
Формальне закріплення в українському законодавстві нового різновиду облігацій – процентних облігацій екологічних інвестицій («зелених» облігацій) – ще не означає появу в країні ринку цього фінансового інструменту. Окрім наявності чітко врегульованих законом та підзаконними актами процедур випуску та обігу таких облігацій, законотворцям та регулятору необхідно врахувати досвід і вимоги світового ринку капіталу до «зелених» бондів. А вони вимагають максимальної прозорості щодо інформації про випуск, звітування про використання коштів та реалізацію екологічних проектів, запобігання маніпулюванням з псевдоекологічними ініціативами і, звичайно, захисту інтересів національних та іноземних інвесторів.
Світовий ринок «зелених» облігацій дійсно вражає своєю динамікою розвитку. Очевидно, що із стратегічного погляду інституційні інвестори напряму зацікавлені забезпечити збереження навколишнього середовища та запобігти виникненню нових, непередбачуваних раніше ризиків, пов’язаних із глобальними змінами клімату.
Проте, вже сьогодні існують суто «практичні» причини, які дозволяють інвесторам надавати перевагу саме «зеленому» напряму. Серед них, зокрема, дуже важливий висновок кредитної агенції Moody’s стосовно того, що запозичення для фінансування "зелених" проектів мають нижчу ймовірність дефолту. Крім цього, підвищений попит на "зелені" облігації стає підставою сподіватися на підвищення ціни розміщення, тобто так звану «зелену» премію.
Під «зеленими» облігаціями розуміють зазвичай облігації, випуск яких здійснюється відповідно до «Принципів зелених облігацій» ICMA або стандартів Climate Bonds Initiative. Робоча група Міжнародної організації із стандартизації опрацьовує наразі стандарти «зелених» облігацій та «зелених» кредитів.
При цьому, у світовій практиці велика кількість емісій «зелених» облігацій взагалі оминає додаткову верифікацію – наприклад, ті самі стандарти одного з лідерів верифікації «зелених бондів» CBІ є публічними, загальнодоступними. І самі учасники Climate Bonds Initiative активно закликають усіх охочих використовувати їх самостійно. На розвинутих грошових ринках механізми взаємовідносин, що склалися між учасниками, роблять спроби так званого greenwashing, тобто нецільового використання надходжень, отриманих від емісій "зелених" облігацій, дуже ризиковими та вкрай невигідними для несумлінних емітентів.
Можливо, український ринок і не є настільки розвинутим, щоб в «автоматичному режимі» регулювати цільове використання коштів, отриманих від розміщення «зелених» облігацій. Проте, вкрай складне регулювання цього сегменту (якого за фактом ще не існує взагалі, є тільки величезний потенціал для його розвитку), на наш погляд, точно не буде йому на користь.
Певне занепокоєння у зв’язку з цим спричиняють деякі норми чинного законопроекту №9035. Визначення та назва «зелених» облігацій у ньому не зовсім відповідає визначенням міжнародних фінансових організацій та світовій практиці, а запропонована вимога щодо державної реєстрації «зелених» проектів при емісії може на практиці ускладнити її процедуру настільки, що вона не запрацює ніколи.
Поки що, вважаємо, що для старту ринку "зелених" облігацій в Україні є достатня законодавча база. Адже від звичайних облігацій «зелені» відрізняються додатковими зобов’язанням емітента спрямувати надходження від розміщення на "зелені" проекти, дотримуватися певної процедури відбору та оцінки проектів, особливого порядку адміністрування коштів та звітності.
З цього погляду в Україні вже сьогодні найбільш готові до випуску «зелених» облігацій банки та міські громади. Для місцевих бюджетів питання залучення коштів для реалізації інвестиційних енергоефективних проектів, які, крім економії витрат на енергоносії, значним чином зменшують викиди СО2 і є беззаперечно "зеленими" - один з найбільших пріоритетів. До того ж, бюджети і бюджетні організації прозоро відображають напрями використання коштів, в них є відпрацьовані процедури управління використанням коштів і звітність.
Тим не менш, Укргазбанк як провідний еко-банк країни вважає цей ринок вкрай перспективним і вже сьогодні проводить роботу з містами щодо надання послуг андеррайтера при випуску муніципальних "зелених" облігацій. Сподіваюсь, перші емісії ми побачимо вже в цьому році.
