Нова “дорожна карта” для валюти: чи зручно з нею бізнесу?

Після 7 лютого, дня набуття чинності Закону про валютні операції, маємо такі показники: відтоді банками вже оформлено 285 е-ліцензій. Для порівняння: за 10 місяців 2018 року всього було оформлено 1800 е-ліцензій; 56% коштів виводилися для розміщення на особистий рахунок у закордонному банку; 43% — спрямовані на придбання цінних паперів провідних світових компаній і 1% — використано на інші цілі.

У бізнеса з`явилася можливість купувати валюту онлайн, буквально зі смартфона, здійснювати закупівлі валюти під контракт день у день, подовжено термін повернення валютної виручки, обмежено перелік операцій регулятора, які перебувають під контролем, скасовано необхідність реєстрації позик від іноземних кредиторів в НБУ. При цьому послаблення валютного контролю (е-декларації при інвестуванні, поріг контрольованих операцій, покупка акцій нерезидента за гривні, можливість конвертації заборгованості перед нерезидентом в корпоративні права) блискавично позначилося на спекулятивному курсі. А ще — на схемах бізнесу з використанням нерезидентних структур в Україні.

Проте позитивні зміни, привнесені валютною лібералізацєю, ускладнили життя іноземним компаніям, які управляються резидентами України. Правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) очевидно будуть прийняті в 2019 році відповідно до вимог ухваленого Закону. Резиденти будуть зобов`язані декларувати свою іноземну компанію, а частина прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює фізична особа, має включатися до складу загального річного оподатковуваного доходу та оподатковуватися ПДФО.

Прибуток КІК може звільнятися від оподаткування, але за умови, що між Україною та іноземною юрисдикцією реєстрації КІК діє чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією і зазначена іноземна юрисдикція не входить до переліку офшорних держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Крім того, прибуток КІК не оподатковуватися, якщо КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що не нижче за ставку податку на прибуток підприємств в Україні або менше за цю ставку не більше ніж на 5%, або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК з усіх джерел.

Спроба втекти від цих вимог, наприклад, не декларувати КІК, може обкладатися штрафом у розмірі 500 мінімальних заробітних плат за кожну компанію, за неподання або несвоєчасне подання звітності по КІК — 1000 мінімальних заробітних плат за кожне порушення.

Запуск автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS і введення в дію правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), передбачених Планом BEPS, які з великою ймовірністю почнуть свою дію одночасно, можуть стати потужним механізмом контролюючих органів на противагу бізнесу, адже спектр інформації податківців значно розшириться і навряд чи залишиться без уваги.