СЕМЬЯ. ДЕНЬГИ. БУДУЩЕЕ.

Судна мова

Олег Наливайко
адвокат, фундатор юридичної компанії "Стратег"
2019-07-10 12:49
228
Партнер проекта: ЮК "Стратег"

Чи впливає "акцент" на захист прав - розглядаємо на прикладі юридичної компанії "Стратег".

У квітні 2019 року сталася надзвичайно важлива подія: було ухвалено Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Що це означає, зокрема, з погляду забезпечення прав сторін у суді? Чи означає це, що людина, яка не володіє українською мовою, не отримає у повному обсязі захисту? Для того, щоб розібратись у цьому питанні, розглянемо разом з нашим партнером ЮК "Стратег" та її засновником Олегом Наливайком останній приклад: рішення касаційного кримінального суду Верховного Суду про залучення перекладача для проведення процесуальних дій.

Верховний Суд (ВС) розглядав касаційну скаргу захисника особи, якій було призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Захисник покликався, зокрема, на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в зв`язку з незалученням перекладача у суді апеляційної інстанції.

Касаційний кримінальний суд не знайшов підтверджень таких доводів. Суд касаційної інстанції зазначив, що кримінальним процесуальним законом не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача. Тобто відповідно до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.

ВС роз’яснив, що участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК), за якою, серед іншого, не допускається привілеїв чи обмежень (в тому числі й у процесуальних правах, передбачених КПК) за мовними ознаками.

Проявом принципу «рівність можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, розглядаються й права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах «а», «е» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (Конвенції):

а) бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього;

e) якщо він не розуміє мову, яка вживається у суді, або не розмовляє нею – отримувати безоплатну допомогу перекладача.

Згідно зі ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор і слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом (чч. 1 і 3).

Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною або іншою мовою, якою вони володіють (п. 18 ч. 3 ст. 42, п. 9 ч. 1 ст. 56, п. 11 ч. 3 ст. 64-1, п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК).

Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що питання про дотримання вимог ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принцип «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.

ВС зазначив, що згідно з аудіозаписом судового засідання в суді першої інстанції під час розгляду кримінального провадження за клопотанням особи був залучений перекладач. Однак під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції ні засуджений, ні його захисник не вказували про необхідність залучення перекладача. А з аудіозапису судового засідання в суді апеляційної інстанції вбачається, що в особи не було складнощів у розумінні української мови, він самостійно висловлював свою думку щодо поданих апеляційних скарг, а також виступав у судових дебатах та з останнім словом. Крім того, засуджений походить з Донецької області та є громадянином України. За таких обставин ВС дійшов висновку, що в суді апеляційної інстанції не було об`єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою.