вт
  • 16
  • ср
  • 17
  • чт
  • 18
  • пт
  • 19
  • сб
  • 20
  • вс
  • 21
  • пн
  • 22
  • вт
  • 23
  • ср
  • 24
  • чт
  • 25
  • пт
  • 26
  • сб
  • 27
  • вс
  • 28
  • пн
  • 29
  • вт
  • 30
  • ср
  • 1
  • чт
  • 2
  • пт
  • 3
  • сб
  • 4
  • вс
  • 5
  • пн
  • 6
  • вт
  • 7
  • ср
  • 8
  • чт
  • 9
  • пт
  • 10
  • сб
  • 11
  • вс
  • 12
  • пн
  • 13
  • вт
  • 14
  • ср
  • 15
  • чт
  • 16
  • пт
  • 17
  • Кінець світу скасовується

    Кінець світу скасовується
    ipopba/iStock by Getty Images
    04 января 2019 11:54
    1069

    Світ змінюється повсякчас. Разом з ним змінюємося й ми. І сьогодні ми вже не такі, якими були 10 і навіть п’ять років тому. Змінюються наші уподобання, наше ставлення до довкілля і людей, що нас оточують. Тож, настав час говорити про нові цінності – ті, що природно та органічно стали частиною нашого життя. Family Office нарахував таких щонайменше 11 – просто нам сподобалося це число. Але ми впевнені – насправді їх набагато більше, і в кожного вони можуть бути особистими, притаманними лише вам, наші любі читачі.


    1. Ми не соромимося економити навіть при значних статках і навчилися складати фінансові плани

    Ми наближаємося до справжнього розуміння успіху: це не зовнішній блиск, а вміння контролювати своє життя, у тому числі й витрати. За останні 10 років ми навчилися ставитися до грошей з повагою, частково завдяки економічній кризі. До неї для українського суспільства характерними були такі пріоритети, як влада, престиж і статус. Керуючись ними, українці й сформували свою споживчу поведінку. З цим був пов’язаний попит на товари класу «люкс».

    Криза підштовхнула нас до перегляду системи цінностей. Відбувається переорієнтація на людяніші пріоритети: витрачати не для того, аби показати свій авторитет або перевагу, а для того, щоб самореалізуватися, підкреслити свою індивідуальність. За даними Української асоціації споживачів, кількість спонтанних (інакше кажучи, безглуздих) покупок зменшилася на третину або навіть на половину. А ось книги з особистого фінансового планування на полицях не затримуються. Це – вже початок зміни моделі споживчої поведінки.


    2. Захист довкілля ввійшов у звичку

    Ми зросли і припинили сприймати планету як великий магазин іграшок. Швидше, це наш дім, і ми хочемо, щоб у ньому було чисто й комфортно.

    Сьогодні ставитися з повагою до природи не тільки модно, а й прибутково. На сайті будь-якої великої західної компанії є розділ «Наша боротьба за чистоту довкілля». Ті, хто цього не робить, швидко втрачає клієнтів.

    І хоча Україна перебуває далеко не в першому ланцюжку цивілізації, останнім часом і в нас помітні зрушення. Наприклад, сьогодні торбинки з тканини набагато популярніші за пластикові, а у багатьох офісах з’явилися картонні сміттєві кошики для паперових відходів. Нікого вже не дивує, що більшість електроламп, які продаються у супермаркетах, енергозберігаючі. Чому нам це так подобається? Просто тому, що торбинка і люмінесцентна лампа – це не так вже й дорого, а відчуття внеску у гарну справу – на мільйон!


    3. Бум другої/третьої/четвертої... вищої освіти

    Ми відмовилися сприймати професію як дещо раз і назавжди визначене і консервативне. Ми здатні витрачати час і гроші, аби займатися улюбленою справою. Кількість бажаючих одержати другу вищу освіту зростає щорічно у середньому на 20-30%. Ми вчимося гідно виживати у світі, що постійно нуртує.

    Приблизно 55% українців, які вирішили одержати другу або третю і далі вищу освіту, рішуче змінюють спеціальність. Решта 45% удосконалюють, розширюють і відточують професіональні навички. За парту не соромляться сідати успішні бізнесмени і боси великих підприємств. У цьому сенсі ми вже не відрізняємося від Західної Європи або Америки, де давно говорять про безперервну освіту протягом усього життя.

    Увага! Іноді друга освіта може виявитися марною витратою часу, грошей і сил – якщо людина неправильно визначила свою мотивацію до оновлення.


    4. Психологія індивідуалізму

    Індивідуалізм, як і колективізм – у природі людини. Настав час відновити давно порушений баланс. Ми прагнемо зрозуміти себе і втілити власний життєвий план.

    Книги під заголовками «Пізнай себе», журнальні заклики «Будь собою» – це пропозиція, яка виникла у результаті попиту. Після багаторічного періоду, коли життєві рішення приймалися за стандартною схемою, ми раптом усвідомили, що маємо право обирати і звичайно ж нести відповідальність.

    Ще один бік індивідуалізму – прагнення до правильної самопрезентації. Затребуваність стилістів та іміджмейкерів – яскраве тому підтвердження. Навіть час ми тепер усвідомлюємо як власність: вчимося тайм-менеджменту, складаємо індивідуальні плани на місяць, рік, життя. Ми хочемо бути господарями власної долі, і в нас це непогано виходить.


    5. Усвідомлене батьківство

    Одна з найважливіших змін, що відбувається у свідомості батьків останнім часом – це спроба формулювати якісно нову мету батьківства, яка полягає у гармонійних стосунках з дітьми, що приносить радість і задоволення

    У 90-ті роки у ставленні до дітей не тільки в Україні, а й в усьому світі простежувався тренд «розумна дитина»: основний упор батьки робили на освіту та підвищення IQ своїх дітей. Любов свою висловлювали у грошах, вкладених у гувернанток, методики раннього розвитку і приватні школи. На щастя, останнім часом намітився зустрічний тренд: близькість і тепло у стосунках важливіші, ніж успіхи нащадків у школі. Батьки бажають більше часу проводити зі своїми дітьми і краще їх розуміти.


    6. Масовий відтік «білих комірців» – у фріланс і дауншифтінг

    Ми почали більше цінувати незалежність. Час, проведений з близькими або за улюбленим заняттям, дорожчий, ніж час, витрачений на обридлу справу у незручному офісі. За підрахунками популярної української біржі праці Weblancer, за п’ять років кількість зареєстрованих на ресурсі фрілансерів зросла у 30 разів. У США ще п’ять років тому ця категорія працівників становила лише 7,4% усієї робочої сили.

    Великі компанії дедалі частіше віддають перевагу так званим дистанційним працівникам. Те, що ще не так багато українців працює здебільшого вдома, можна пояснити недостатнім розвитком інтернету: його в Україні мають лише близько 20% населення, тоді як у США – 90%. Більшість вільних працівників – молоді люді віком до 30 років.


    7. Поїздки в езотеричні тури за сенсом життя

    Прогрес не вирішує духовних проблем: від складних екзистенціальних питань не вдалося втекти ще нікому. Здається, суспільство споживання здатне задовольнити будь-які запити, але ось із сенсом життя якось підкачало.

    Спілкування з природою живить енергією тіло, а спілкування з богом усередині себе – душу. Езотуризм – поєднання одного і другого, придатне для тих, кому для виходу з кризи недостатньо просто прогулятися лісом. Популярність таких турів, за даними туроператорів, зростає щорічно на 20-30%. Найзатребуваніші напрями – Перу, Мексика, а також Гімалаї. В Україні улюблені езомісця – Бузький каньйон і Карпати.


    8. Здоровий спосіб життя

    Ми вважаємо за краще жити довго і щасливо, а не померти молодими. «Героїновий шик» 90-х більше не цікавий, ми врешті-решт зрозуміли, що від згубних звичок проблем більше, ніж задоволення. А ще – світ став надто насиченим і цікавим, і ми прагнемо витрачати на нього більше часу.

    Про необхідність турбуватися про своє здоров’я стверджували і раніше (хоча поняття «здоровий спосіб життя» з’явилося тільки у 70-ті роки минулого століття), але тільки на початку нового тисячоліття тенденція почалася закріплюватися законодавчим чином. Поки що перше місце посідає Фінляндія, де за продаж цигарок неповнолітнім можна відправитися за ґрати на термін до 6 місяців. Гасло «Кидай палити, ставай на лижі» для багатьох з нас цілком справедливе: ринок фітнесу останні роки активно зростає, особливо у великих містах, де успішність кар’єри безпосередньо залежить від зовнішнього вигляду і самопочуття. Найактивніші відвідувачі спортзалів – молоді люди віком від 20 до 49 років, проте люди старші 50-ти також повільно, але впевнено займають місця на тренажерах.

    Крім того, щорічно вдвічі збільшується обсяг ринку дієтичних товарів. А все тому, що інстинкт самозбереження нам ближчий і приємніший, ніж інстинкт саморуйнування.


    9. Інтерес до психології

    Ми почали ставитися до власного душевного устрою усвідомлено і з оптимізмом – ми віримо в те, що змінити життя на краще можливо, і це в наших руках. А ще – ми більше не покладаємось у вирішенні проблем тільки на себе, якщо поруч є професіонали.

    За опитуванням, проведеним п’ять років тому, 18% французів проходять або пройшли курс психотерапії. У нас цей відсоток значно менший. Але ситуація поліпшується: за п’ять років кількість членів Української спілки психотерапевтів зросла на 40%.

    Проте до фахівців доходять не всі – 70% серед тих, хто звертається по допомогу, жінки. І не тому, що вони слабка стать, а тому, що добре розуміють: від душевної рівноваги залежить набагато більше, ніж звикли вважати чоловіки, хоча спеціалізована література є майже у кожного. Найпопулярніші книги, якщо вірити рейтингам книжкових інтернет-магазинів – це ті, які навчають особистій ефективності або навчають, як правильно виховувати дитину і налагодити з нею психологічно правильні стосунки.


    10. Мода на креатив і hand-made

    Ми почали більше цінувати радість творчості. Народна любов до різних видів рукоділля досягла небачених розмірів. Останнім часом у Києві та інших містах і містечках відкрилися магазини з товарами для творчості власноруч. В інтернеті можна знайти інформацію про те, як робити декоративні свічки, інтер’єрні іграшки, прикраси, листівки та ін. Є популярні сайти і форуми для аматорів, які бажають самостійно прикрашати і реставрувати меблі, плести, розписувати батік тощо. І нинішній сплеск креативу – не через бідність. Ми просто прагнемо бути індивідуальними.


    11. Нові градації віку

    Якщо раніше ми із заздрощами дивилися на європейських або американських пенсіонерів, які танцюють танго, мандрують по світу і фліртують, тепер самі відчуваємо себе молодшими за наших батьків у тому самому віці. До речі, відповідно до нової класифікації Всесвітньої організації здоров’я, 30-45 років – це пізня молодість, 45-60 років – зрілість, 60-75 років – пізня зрілість, 75 – похилий вік. При цьому на тривалість активного життя спадкоємність і фізіологія не впливають так сильно, як прийнято вважати. Найголовніша причина старіння – втрата сенсу і змісту життя. До речі, довго не старішають люди, мозок яких зайнятий напруженою розумовою діяльністю, емоціями, новими враженнями та відчуттями.


    Усі іллюстрації iStock by Getty Images