вт
  • 16
  • ср
  • 17
  • чт
  • 18
  • пт
  • 19
  • сб
  • 20
  • вс
  • 21
  • пн
  • 22
  • вт
  • 23
  • ср
  • 24
  • чт
  • 25
  • пт
  • 26
  • сб
  • 27
  • вс
  • 28
  • пн
  • 29
  • вт
  • 30
  • ср
  • 1
  • чт
  • 2
  • пт
  • 3
  • сб
  • 4
  • вс
  • 5
  • пн
  • 6
  • вт
  • 7
  • ср
  • 8
  • чт
  • 9
  • пт
  • 10
  • сб
  • 11
  • вс
  • 12
  • пн
  • 13
  • вт
  • 14
  • ср
  • 15
  • чт
  • 16
  • пт
  • 17
  • Мозок "жайворонків" і "сов" працює по-різному

    Мозок "жайворонків" і "сов" працює по-різному
    Фото: SIphotography/iStock by Getty Images
    01 марта 2019 17:23
    705

    У тих, хто прокидається рано, і у тих, хто вважає за краще вставати і лягати пізно, мозок функціонує по-різному протягом дня, стверджують британські вчені, повідомляє www.bbc.com.

    Дослідження проводили в Центрі вивчення життєдіяльності мозку людини в Бірмінгемі, де вчені сканували мозок "сов", які лягали приблизно о 2:30 і прокидалися в середньому о 10:15, а також мозок "жайворонків", які дотримувалися принципово іншого режиму — вони лягали до 23:00 і прокидалися о 6:30.

    З`ясувалося, що мозок тих, хто веде нічний спосіб життя має набагато меншу робочу щільність нейронних зв`язків в тому, що стосується підтримки усвідомленого стану. У "сов" також відзначили більш уповільнені реакції, сонливість і зниження уваги. Ці показники свідчать про те, що "сови" страждають від навантажень, які покладає на людину режим звичайного робочого дня. Вчені закликають більш поглиблено досліджувати цей феномен, щоб зрозуміти наслідки для здоров`я, які отримують "сови", дотримуючись режиму праці або навчання, для якого вони не дуже добре пристосовані.

    "Жайворонки" були менш сонливі і відрізнялися найшвидшою реакцією під час проведення ранкових тестів. Вони також відрізнялися кращою працездатністю, ніж "сови". При цьому щільність нейронних зв`язків у тій ділянці мозку, яка передбачає кращу працездатність і найменшу сонливість, була значно вищою у "жайворонків" в усі часові проміжки, що змушує припустити, що у "сов" ці нейронні зв`язки ослаблені протягом усього робочого дня.

    Втім, це дослідження не можна назвати всеосяжним, оскільки в ньому, наприклад, не враховували загальний стиль життя досліджуваних волонтерів, що теж може мати вплив на інтелектуальні показники. Невролог з Королівського коледжу Лондона Алекс Несбітт зазначає, що отримані вченими в Бірмінгемі дані підтверджують відомий факт, що на мозкову діяльність людини впливає не тільки період дня, а й її власний біологічний годинник.