СЕМЬЯ. ДЕНЬГИ. БУДУЩЕЕ.

Зелений Калґарі & Країни, що зникають

Зелений Калґарі & Країни, що зникають
Getty Images/Global Images Ukraine
2019-08-21 09:32
125

Новини в екології — стисло про головне.

Римський експеримент

В італійській столиці в тестовому режимі запустили систему + Ricicli + Viaggi, яка дозволяє обміняти здані пластикові пляшки на поїздки у громадському транспорті, повідомляє energycue.it. Для цього на трьох станціях метро (Cipro, Piramide і San Giovanni) встановлено спеціальні автомати, які дозволяють отримати €0,05 за кожну пляшку, яку здасть пасажир. Відтак, одна поїздка вартістю €1,50 обійдеться пасажиру у 30 пляшок. Таким чином муніципалітет Рима закликає городян і гостей столиці звернути увагу на переробку відходів. Зібраний пластик буде використовуватися для виробництва інших пляшок завдяки співпраці з компанією Coripet. Кампанія триватиме 12 місяців на експериментальній основі. Згідно з останніми даними, лише за перший тиждень експерименту у Римі було зібрано близько 11 тис. пляшок.

Солом’яна школа

Індійське архітектурне бюро Nudes на чолі з архітектором Нуру Карімом створила концепцію екологічної солом’яної школи, повідомляє archdaily.com. За задумом, середня місіонерська школа в Малаві буде збудована з модульною дерев`яною структурою і вигнутими стінами з солом`яних тюків. У відповідь на вимоги організатора архітектурного конкурсу Archstorming від імені неурядової організації Active Africa Nudes запропонувало використати у спорудженні навчального закладу екологічні і доступні матеріали. Крім того, солома захищатиме учнів від спеки, сприятиме вентиляції всередині школи і створюватиме природний ефект у приміщенні. Ще однією важливою “родзинкою” такої споруди, за словами авторів проєкту, є дешевизна ремонту.

Фото: NUDES

Феномен Калґарі

Центр канадської провінції Альберта мільйонне місто Калґарі — ідеальний зразок співіснування природи і людської цивілізації, розповів style.nv.ua директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Через численні висячі сади та цілі сквери на дахах будинків цього міста важко визначити межу між житловими кварталами і лісом. І це попри те, що Калґарі — промислове місто, де добувають нафту та майже всю таблицю Менделєєва. Місцеві хмарочоси, що акумулюють тепло взимку і створюють додаткові зручності, пов’язані один з одним на рівні 2-3-го поверхів критими переходами. Основні запаси для місцевих закладів харчування постачають раз на рік вертольотом, а поточні —кіньми, без жодної техніки. Вода у місті —з гірського джерела. Основне джерело енергії — газ. Щоправда, у місто ще не дістався широкосмуговий інтернет, відтак розрахунки тут проводяться виключно готівкою.

Зелена столиця

Фінське місто Лахті стало переможцем премії European Green Capital Award, яка вручається з 2010 року за першість у природоохоронній діяльності. Відтак за сукупністю екологічних показників місто оголошено зеленою столицею Європи 2021, повідомляє ec.europa.eu. Лахті дістало найвищі бали за якість повітря, зелені насадження, поводження з відходами та управління екологічною діяльністю. Окрім нового статусу, місту вручили грошову нагороду у розмірі €35 тис. на розвиток екологічного способу життя.

Лахті – перше велике фінське місто, яке повністю відмовилося від використання кам’яного вугілля і переробляє 96% усього міського сміття в енергію та сировину. Електрику і тепло у Лахті також отримують від вторинних продуктів підприємств лісової промисловості. Для сортування відходів тут, на відміну від традиційних трьох-чотирьох, використовують сім баків. 

До фіналу конкурсу також потрапили французький Страсбург, Лілль і ще один представник Фінляндії —Лаппеєнтранта.

Аномальна Арктика

В Арктиці вперше в історії зафіксували аномально високу температуру, пише видання Gizmodo. Зокрема, Національна адміністрація океанічних і атмосферних досліджень повідомила, що шведська метеорологічна станція Маркусвінс на північ від Полярного кола 26 липня зафіксувала у регіоні +34,8 градусів за Цельсієм. Як зазначає кліматолог NOAA Дік Арндт, така температура була зафіксована вперше в історії Полярного кола.

Високі температури призвели до лісових пожеж, а також вдарили по фауні регіону – тварини, які звикли до холодного клімату, почали гинути від виснаження. Також на 19,8% скоротилася площа льодового покриву Північного Льодовитого океану. Адже лід навколо материка зник на 6-8 тижнів раніше. Згідно з даними кліматологічної організації NOAA, цьогорічний липень став найспекотнішим місяцем на всій Землі. Температура була на 0,95 градуса за Цельсієм вище середнього рівня ХХ століття. Виходячи з даних Berkeley Earth, кліматолог Роберт Роде написав у Twitter, що є 90% ймовірності, що 2019 рік стане другим найспекотнішим за всю історію після 2016 року.

Прощання з льодовиком

Паралельно з аномально високою температурою в Арктиці, науковці «поховали» перший льодовик Ісландії, який зник через зміни клімату, повідомляє BBC. Льодовику Окйокулль було 700 років. Про початок зникнення Окйокулля ще у 2014 році вперше заявив Оддур Сігурдссон, гляціолог Ісландського метеорологічного бюро, який останні 50 років фотографував льодовики країни. Сігурдссон пояснив, що коли накопичується достатня кількість льоду, тиск змушує всю масу льодовика рухатися. «Це не перший льодовик у світі, який почав танути. Така ж доля очікує на 200 інших льодовиків Ісландії та сотні льодовиків світу. І це не займе багато часу», — сказав Оддур Сігурдссон. 

Льодовики мають велике культурне значення в Ісландії. Зокрема на покритому льодовиками вулкані Снайфетльсйокутль на заході країни знімали стрічку за науково-фантастичним романом Жюля Верна «Подорож до центру Землі».

Фото: BBC

Країни, що зникають

Незворотні кліматичні зміни, за підрахунками вчених, протягом кількох десятиліть можуть стерти з карти світу деякі фрагменти суходолу і разом з ними цілі країни, повідомляє vsviti.com.ua. Зокрема, небезпека через нестабільну сейсмічну зону, цунамі та виверження вулканів загрожує розвинутій Японії — вона може піти під воду. 

Крім неї, затоплення загрожує і Нідерландам через розташування країни нижче рівня моря. При цьому, щороку світова столиця тюльпанів опускається дедалі нижче. 

Така ж доля може спіткати і чарівні Мальдіви. Цей курорт іде під воду зі швидкістю 2 см на рік. Вчені підрахували, що до 2090 року Мальдіви виступатимуть над рівнем моря всього на 2 м. 

Не менш привабливий курорт Балі теж під загрозою поглинання з боку Індійського і Тихого океанів, які з кожним роком підтоплюють все більше територій острову. 

Через глобальне потепління, повені, торнадо і талі льодовики одним із перших під водою може опинитися і Бангладеш.