пт
  • 1
  • сб
  • 2
  • вс
  • 3
  • пн
  • 4
  • вт
  • 5
  • ср
  • 6
  • чт
  • 7
  • пт
  • 8
  • сб
  • 9
  • вс
  • 10
  • пн
  • 11
  • вт
  • 12
  • ср
  • 13
  • чт
  • 14
  • пт
  • 15
  • сб
  • 16
  • вс
  • 17
  • пн
  • 18
  • вт
  • 19
  • ср
  • 20
  • чт
  • 21
  • пт
  • 22
  • сб
  • 23
  • вс
  • 24
  • пн
  • 25
  • вт
  • 26
  • ср
  • 27
  • чт
  • 28
  • пт
  • 29
  • сб
  • 30
  • вс
  • 1
  • пн
  • 2
  • Чи дійсно корисна прокрастинація

    Чи дійсно корисна прокрастинація
    Getty Images/Global Images Ukraine
    04 ноября 2019 12:31
    2291
    Партнер проекта: Advance Finance Alliance — AFA

    Про зволікання зі справами як чинник до ревізії власного стану.

    Знайома ситуація – ви у сотий раз перевірили пошту, зварили каву, розклали пасьянс, перегорнули хроніку у Facebook. І ось вже налаштувалися – “відразу візьмусь за звіт, статистику, таблиці тощо”. Але тут несподівано на цікаву статтю натрапили – і знову... Гадаєте, це – лінощі? Ні, це те, що наразі називають гарним складним словом “прокрастинація”. Своїми думками щодо цього явища з читачами Family Office ділиться Марина Руденко, маркетинг-директор компанії AFA.

    Напередодні чергового в компанії AFA бізнес-івенту з Віталієм Біхуновим, я замислилась: чому від пристрасті до бізнесу? Чому не від серйозних і виважених рішень, не від бізнес-плану, який повинен бути "всьому голова"? Чому від пристрасті – домінуючого людського почуття? Бо саме від внутрішнього стану, який має плекати продуктивні емоції, що стануть каталізатором досягнення наших задумів і мрій, і залежать успішність наших раціональних планів та майбутні результати. А от які чинники впливають на наші резерви волі та обмежують наші ресурси, розібратися цікаво.

    Врешті-решт, я зрозуміла: ми всі зволікаємо, наш організм, наш розум захищають себе тим, що навчилися зупиняти нас, аби ми не згоріли. Тож, прокрастинація неминуча? Можливо, але, як на мене, й вона може бути продуктивною. Саме прокрастинація може допомогти зарядитися енергією, відновити впевненість у собі і знайти нові ідеї.

    Погляд історичний

    Історія явища, як виявилося, налічує тисячоліття. Ще навіть стародавні єгиптяни мали в арсеналі два ієрогліфи для позначення такого відстрочення справ: з негативними наслідками – «Дурень, що затягнув!» і з позитивними – «Слава Богу, що не став робити, тільки б час даремно витратив!» Про особливий різновид лінощів також писав у 800 році до н. е. давньогрецький поет Гесіод: «Чоловік, що відклав роботу на довгий час, з бідністю під руку далі по життю крокує». Цицерон (44 рік до н. е.) вважав повільність неприйнятною в будь-якій справі, а афінський історик Фукідід приблизно за 400 років до цього писав, що прокрастинація – одна з найбільш шкідливих людських рис: «Вона може принести користь лише при відкладанні початку воєнних дій, дозволяючи ретельніше підготуватися до війни...»

    Сам термін «прокрастинація» з’явився вже в Стародавньому Римі шляхом поєднання двох слів: прийменника pro («у напрямку, до, вперед») і прикметника crastinus ( «завтрашній»). Цікаво, чи не так? Такий собі позитивний контекст. З одного боку, це здатність не перевантажувати психіку в критичних ситуаціях – "я подумаю про це завтра", з іншого –  талант мудрих політиків і воєначальників, які не приймають поспішних рішень, не вступають в конфлікт і не поспішають з рішеннями, що матимуть вирішальне значення.

    У новій історії термін виник лише в 1682 році, в проповіді преподобного Ентоні Уокера, який, притаманно традиціям Середньовіччя, оголосив прокрастинацію гріхом. Негативу йому у XVIII столітті додало те, що це слово приклеїли до гасел промислової революції в дусі «Заводи стоять, одні прокрастинатори навколо». Відтоді лінощі і скомпрометований латинський термін вже не розлучалися.

    Сучасне визначення прокрастинації сформулював професор Дж. Р. Феррарі, очільник групи дослідників прокрастинації (PRG) з Університету Карлтона в Оттаві (Канада): прокрастинація – це 1) звичка відкладати справи, 2) котрі безумовно усвідомлювані як важливі, 3) що поступово стає невротичним шаблоном поведінки і 4) спричиняє у прокрастинатора стійкий розлад або почуття провини. Таке визначення стало результатом серйозної роботи в галузі нейробіології, психології та статистики. Але в цьому визначенні я зустріла ключову думку – усвідомленість як найважливіша ознака прокрастинації. А якщо людина розуміє, що потрібно шукати першопричину такого свого стану і прагне подолати всі перепони та обмеження, тоді все буде гаразд. Тоді прокрастинація стане продуктивним відпочинком, а не фактором самозасудження.

    Погляд продуктивний

    Наприклад, ми не знаємо, з чого почати, тому й час марно витрачаємо, і робота не рухається, і тривога зростає. Це – перша причина нашої прокрастинації. Відсутність плану або розуміння подальших кроків лякають нас, а звідси –  знову прокрастинація.

    Знаєте, замість проглядання стрічки новин у соцмережах нашвидкоруч написати чернетку плану "захоплення світу", витрачений час перестане бути прокрастинацією, а перетвориться на легку і продуктивну перерву. На базі чернетки складіть список точних, вимірюваних цілей і вкажіть для кожного завдання конкретний час його виконання. Можливо, варто для усунення відчуття тривоги передбачити потенційні ускладнення: погане інтернет-з`єднання, термінове завдання від шефа, затори на дорозі тощо. Тільки-но сплануєш виконання своїх завдань, відразу відчуваєш себе розслабленішою, без стресу і тривоги.

    Проте план – це не все. Потрібно знати подальші кроки досягнення етапів цього плану, а це не завжди очевидно відразу. Дедлайн, наприклад, через два дні, а ми все ще дивимося на білий аркуш в Google Docs. І чим довше так ми робимо, тим менше ідей може завітати до нас. І тим більше прокрастинація поглинає нас. Що ж, я зазвичай варю каву і вдаюся до методів генерації ідей:

    • малюю – пам’ятаєте, які каракулі та абстракції ми виводимо на нарадах? Виявляється, ці начебто безглузді картинки насправді стимулюють креативне мислення. До речі, люди, які малюють кола і овали, як правило, пропонують більше оригінальних ідей, ніж ті, хто зображує квадрати і ламані лінії;
    • спілкуюся з наймолодшими колегами і сином – дивовижно, наскільки іншим, нестандартним є бачення ситуацій і питань у людей молодшого покоління;
    • просто дозволяю собі усамітнитися, подивитися на дощ, послухати мантри – це дає змогу відновити емоційну рівновагу.

    Проте від будь-яких методів не буде користі, якщо ви відчуваєте себе пригніченим або стривоженим. Погане самопочуття – ще одна поширена причина прокрастинації. В такому стані не виявиш високої продуктивності. На щастя, вчені розібралися, які речовини впливають на настрій і яким чином його поліпшити:

    • дофамін – цей білок відповідає за мотивацію і задоволення від роботи. Чим його менше, тим більше ми дозволяємо лінощам занурюватися в нас. Щоб підняти рівень гормону, з`їжте дофаміновий ланч з таких продуктів: йогурт, горіхи, омега-3 жири (їх багато в червоній рибі) і темний шоколад. Або можна зайнятися фізичною активністю, наприклад бігом, плаванням або йогою;
    • серотонін – від цієї речовини безпосередньо залежить наш настрій. Медитація, прогулянка на сонці і шоколад – прості і швидкодіючі способи заправитися ним, поки ми прокрастинуємо;
    • ендорфін – цей нейропептид підвищує настрій і знижує стрес. Найкращий спосіб підвищити рівень гормону – заспівати або навіть промурликати собі під ніс улюблену мелодію. Майже миттєвий викид ендорфіну забезпечено!

    Проте є така біда, як емоційне вигоряння на роботі. Навіть ВООЗ вже визнали цей стан хворобливим. Тож, море дедлайнів, постійні дзвінки і листування з колегами, зустрічі, наради і десятки годин роботи на тиждень можуть врешті-решт спричинити навіть розлад шлунково-кишкового тракту або підвищений тиск. Впізнаєте? І ось тут саме здорова прокрастинація допоможе відновити сили. Позбутися цього не так вже й складно – просто потрібно мати хобі або додаткове заняття. Побічні захоплення наближають нас до мети, допомагають нам відпочити і задовольнити своє творче начало, що неминуче позначається на результативності основної роботи. Google і Microsoft давно зрозуміли це і виділяють частину оплачуваного часу на особисті проекти співробітників.

    Проте, аби цей метод став насправді корисним, варто пам’ятати:

    • захоплення не повинно бути ключовим джерелом доходу;
    • не варто ставити собі дедлайни, краще експериментувати;
    • ваше заняття має приносити драйв, тож, ви у жодному разі не повинні змушувати себе до нього.

    Крім того, прокрастинація іноді надає змогу уникати дискомфорту, сприймаючи його як виклик, що намагається перешкодити досягненню ваших цілей. Тоді я намагаюсь довести самій собі, що я краще, ніж я думаю, а тому варта, хоча б маленьких, але нагород. І за кожне подолання дискомфорту дарую собі приємні сюрпризи, як-то ранкова чашечка кави з подругами у суботу або дводенна поїздка із сином до старенької Європи. Ще й мотивацію підтримую таким чином.

    Отже, мої висновки щодо прокрастинації такі:

    • якщо справи не робляться через інтернет, відключаємо інтернет, замикаємо холодильник, вимикаємо телефон – навмисне відсікання себе від інструментів прокрастинації майже завжди допомагає налаштуватися на потрібний лад;
    • не завжди потрібно боротися з прокрастинацією. Іноді варто підкоритися їй, але зробити це красиво і з користю;
    • перед тим, як заглибитися у продуктивну прокрастинацію, напишіть план дій на потім;
    • якщо не знаєте, що робити, приберіть вдома, ходіть пішки, слухайте музику або дивіться на щось надихаюче;
    • струсніть свою систему гормонів радості – за допомогою правильної їжі та фізичної активності;
    • займіться улюбленим хобі;
    • знайдіть однодумців, щоб контролювати один одного і прокрастинувати разом;
    • киньте собі виклик, аби перемогти страх дискомфорту, а в паузах нагороджуйте себе приємними дрібницями.

    І головне – замість того, щоб воювати з прокрастинацією, спробуйте побороти негативне ставлення до неї. Перестаньте вважати, що перерви – це помилка, сприймайте їх як частину методів подолання внутрішнього стресу, професіонального вигоряння тощо. Щойно ви припините картати себе за прокрастинацію, психіка зможе вивільнити неабиякі ресурси, що раніше спрямовувалися на докори сумління. І ніколи не відкладайте через роботу свої мрії, не бійтеся виходити із зону комфорту – повірте, насолоджуватися життям нікому не заборонено.