У Лондонському музеї прикладного мистецтва Вікторії та Альберта з неймовірним успіхом пройшла виставка, присвячена творчості французького кутюр’є Крістіана Діора.

За сім місяців виставку відвідали майже 600 тис. осіб, тим самим перемігши попереднього рекордсмена — виставку, присвячену ще одному модному дизайнеру, Олександру МакКвіну, Alexander McQueen: Savage Beauty. І хоча з дня смерті великого проповідника моди минуло вже 62 роки, його творчість та його моделі і досі продовжують підкорювати світ. Його раптова смерть вразила всіх, але головне – з нею закінчилося революційне для подіумів десятиріччя, яке почалося з 1947 року, тобто з показу колекції 42-річного Діора. Про те, як ці десять років змінили ставлення жінок до себе – для читачів Family Office допоміг розповісти наш партнер, Студія елітних тканин Flavio.

12 лютого 1947 року в Парижі пройшов модний показ, на якому початківець світу моди 42-річний модельєр Крістіан Діор презентував свою першу самостійну колекцію. Пишні спідниці, які гойдалися у такт легкої жіночої ходи, відкриваючи тонкі щиколотки, жакети, що підкреслювали тонку талію і високі груди, розкішні тканини, на яких вочевидь не економили, вразили жителів повоєнного Парижа. Цього не очікував ніхто – такого просто ще не було. Здавалося, Крістіан Діор повернув Belle Epoque, Прекрасну епоху Парижа останніх десятиліть XIX століття і першого, передвоєнного десятиліття ХХ століття, коли люди були красивими і щасливими, а одяг – розкішним.

Маєток за адресою Авеню Монтень, 30, у Парижі

New Look

«Новий образ» – такої назви дістав цей стиль, який і зараз безпомилково визначає кожен, хто хоча б трохи цікавиться історією моди: пишний низ, вузька талія, м`які плечі і високий бюст. New look дійсно виявився тим, чого чекала публіка – нагадуванням про те, що в світі є не тільки війна і боротьба за існування, а ще й розкіш, до якої не соромно прагнути. Сам Діор стверджував, що натхнення черпав у вбраннях своєї матері, які вона одягала на перегони в Довілі в 1910-х – тоді, коли всім ще було добре. New look обіцяв, що тепер все зміниться – і всі знову будуть щасливі. «Молодість, надія і майбутнє» – це стало гаслом Діора.

Усі наступні колекції модельєра протягом 10 років виявилися продовженням його ідеї. Чудовий крій, майстерність кравців, кращі тканини і силуети, які лестять жінкам – так вмів спокушати Діор. На нього працювали провідні майстри і помічники, серед яких були П`єр Карден і Ів Сен-Лоран. Його обожнювали знаменитості, у тому числі кінодіва Рита Хейворт і балерина Марго Фонтейн. Ним захоплювалася преса – хоча критики не могли промовчати про те, що на кожен його наряд йшло від 9 до 72 м тканини, а важили його сукні від 4 до 30 кг. Марлен Дітріх, подруга і сусідка пана Діора по Авеню Монтень, прийшла на його перший показ у лютому 1947 року. Підкорена новим стилем, вона стала його вірною прихильницею на сцені і в житті.

Розкіш понад усе

Походження Діора не віщувало, що він зробить революцію в моді. Народився Крістіан у 1905 році в Гранвілі, Нормандії, де в його батька було підприємство з виробництва добрив. У 1910 році сім`я переїхала до Парижу. В юності Крістіан мріяв займатися мистецтвом, але у батька були щодо нього інші плани. Йому хотілося дати синові гарну освіту, тому він відправив юнака вивчати політологію до престижного Інституту політичних досліджень і готував того до дипломатичної кар`єри.

Однак пристрасть до мистецтва не лишила майбутнього кутюр’є – і в 1928 році батько позичив йому гроші на відкриття арт-галереї. Проте незабаром помер його брат, потім не стало й матері – сім`я виявилася зруйнованою, грошей не вистачало, і галерею довелося закрити.

Щоб заробити, Крістіан Діор почав малювати ескізи нарядів для одного з модних будинків, проте незабаром почалася Друга світова війна – і Діор відправився на військову службу. Доти, поки Францію не окупували німці. Після цього він знову повернувся в моду. Щоправда, зараз цей крок виглядає неоднозначним: молодий модельєр влаштувався на роботу до Люсьєна Лелонг, власника відомого до війни модного будинку, дружиною якого була свого часу Наталі Палей (модель з родини Романових, внучка імператора Олександра II).

Лелонг був упевнений, що німці допоможуть відродженню моди у Франції – і протягом війни руками Діора він справно одягав дружин німецьких офіцерів і французьких колабораціоністів. Зараз ім`я Люсьєна Лелонга знають лише історики моди. А Діор виявився тим, хто насправді підняв індустрію з руїн.

Після війни моди у Франції не існувало, зате відкривалися можливості для тих, хто готовий був починати з нуля. Один з друзів запросив Крістіана Діора відродити фірму Philippe et Gaston. Зустрівшись з ним, модельєр розповів про свою нову ідею. Він був упевнений, що публіка готова до нового стилю, що вона не хоче більше економити на тканинах, вибираючи дешеві тканини і крій, за якого йде якомога менше матеріалу.

Christian Dior весна-літо 2017; Christian Dior весна-літо 2018

Діор придумав використовувати розкішні матеріали – і не жаліти їх. Щоб спідниці були пишними, щоб вони коливалися на стегнах жінок і спадали м`якими складками до щиколоток. Що не потрібно бути занадто скромними і приховувати високі груди і маскувати осину талію. Так виник новий Будинок моди, який розмістився у невеличкому маєтку на авеню Монтень, 30, оформлений в улюблених кольорах Діора – білому та сірому. На початку 1947 року саме тут показали першу колекцію одягу, яка, за задумом модельєра, нагадувала квіти.

У 1948 році Діор завоював й Америку, привізши туди власний готовий одяг з матеріалів, придатних для масового виробництва, та адаптувавши фасони під американський смак.

У 1957 році модельєр відправився в Монтекатіні – там, у Тоскані, він планував провести час у санаторії, аби скинути вагу. Ніщо не віщувало нещастя, однак на десятий день перебування в клініці за обідом 52-річний Крістіан Діор подавився риб’ячою кісточкою, і через кілька днів помер від серцевого нападу (за іншою версією, до нього призвів викид адреналіну через те, що модельєр перехвилювався, граючи в карти). Марсель Буссак, бавовняний король і власник саме тієї фірми Philippe et Gaston, надіслав за його тілом приватний літак. В останню путь великого кутюр’є проводжали майже 2500 осіб.

Цікаві факти з життя

• Квіти завжди були для Діора джерелом натхнення. "Крім жінок, квіти є найбільш божественними витворами", – заявив якось кутюр`є. Тож, невипадково відомий силует суконь його найпершої колекції New Look має форму оберненого віночка квітки. Крістіан Діор обожнював гарні сади та садівництво. У дитинстві його настільною книгою був великий каталог насіння і рослин Вільморена-Андріє, яким користувалася його мати, Мадлен Діор. Вона самостійно доглядала за садом в їхньому сімейному маєтку.

• Юний Крістіан бажав вивчати мистецтво та архітектуру, але батьки, які планували для сина дипломатичну кар’єру, не дозволили йому цього зробити, тому він почав вивчати політичні науки. Однак провчився лише три роки, не завершивши курс. Потім потрапив до армії, і вже після демобілізації батьки дали згоду і 1928 року допомогли йому відкрити художню галерею, поставивши умову, щоб родинне ім’я "Діор" не згадувалося в його арт-бізнесі. Це прізвище вже фігурувало в назві дуже успішної фірми його батька і дядька, Моріса і Люсьєна Діор – "Брати Діор", які займалися виробництвом сільськогосподарського добрива.
• Фінансова криза 1929 року розладнала плани Крістіана, і його галерея, де, поміж інших, виставлялися роботи Пікассо, закрилася. Проте Діор знайшов новий спосіб заробити: він почав малювати ескізи костюмів і суконь для модного бізнесу, причому настільки вдало, що отримав замовлення у відомих в ті роки дизайнерів Робера Піге і Люсьєна Лелонга.
• У 1946 році Діор знайшов фінансову підтримку у французького підприємця-мільярдера Марселя Буссака і в грудні відкрив Будинок моди під власним ім’ям. Того ж місяця помер його батько Моріс. Але Будинок моди Діора вважає датою свого народження лютий 1947-го – коли було презентовано найпершу колекцію Крістіана Діора, яка з легкої руки журналістів Harper`s Bazaar дістала назву New Look.
• Діор був дуже забобонною людиною, він вірив в астральну допомогу талісманів й амулетів і постійно носив їх із собою, особливо п`ятикутну зірку – чи то уламок брошки, чи то просто дрібничку, яку він одного разу підібрав на вулиці, біля будівлі британського посольства в Парижі. Того ж вечора він познайомився з бізнесменом Марселем Буссаком, який зрештою підтримав його ідею заснувати власний модний бренд. Однак перш ніж прийняти його фінансову пропозицію, Діор пішов на консультацію до ворожки мадам Долайє, яка переконала його відкрити "Будинок моди Крістіана Діора" – саме з такою назвою. Це було не перше і не єдине звернення кутюр’є до віщунів – він користувався їхньою допомогою все життя.

• З Британією у Діора склалися особливі стосунки – він був відомим англофілом."Немає іншої країни в світі, за винятком моєї рідної, чий спосіб життя мені б так подобався. Я люблю англійські традиції, англійську ввічливість, англійську архітектуру. Я навіть люблю англійську кухню!" – зізнався якось Діор. Англійці відплатили Діору взаємністю: його перший модний показ відбувся в лондонському готелі Savoy 1950 року з великим успіхом, а молодша сестра королеви Єлизавети принцеса Маргарет не лише завітала до майстерні Діора в Парижі, а й обрала саме його вбрання для свого 21-го дня народження і першого офіційного портрета. "Я обожнюю англійців, одягнених не лише у свій твід, який їм дуже личить, а й в ці їхні летючі сукні ніжних відтінків, які вони так неперевершено вміють носити з часів Гейнсборо", – сказав модельєр у 1957 році.
• Ідея відомого Bar Suit (жакет "бар"), що став квінтесенцією New Look, ймовірно, зародилася у Діора, коли він сидів у барі шикарного готелю Plaza Athenee на авеню Монтень у Парижі. 1960 року Будинок Діора подарував цей перший Bar Suit з колекції 1947 року британському музею Вікторії та Альберта. Ще один бар відіграв значну роль у житті Крістіана Діора – Le Boeuf sur le Toit ("Бик на даху"). Туди юний Крістіан любив заходити ще в студентські роки. У цьому барі-кабаре в період між двома війнами збиралася вся авангардна спільнота Парижа. Він п`ять разів змінював адресу, але й досі існує – вже як шикарний ресторан і в тому самому престижному VIII окрузі Парижа.
• "Парфуми – це завершальна нота будь-якої сукні", – стверджував кутюр’є. Він замислив створити власні парфуми відразу після відкриття Будинку моди, і 1947 року за підтримки свого друга дитинства (і колишнього директора парфумерного бренду Coty) Сержа Ефтлер-Луїша створив парфуми Miss Dior, аромат яких підкорив не одне післявоєнне покоління жінок по всьому світу. У назві "Міс Діор" переплелися відразу дві сильні симпатії Крістіана – до його молодшої сестри Катрін, з якою він був дуже близький та якій були присвячені ці парфуми, і до Англії – саме звідси "міс", а не "мадемуазель".
• Катрін Діор, яка народилася в 1917 році, була наймолодшою в сім`ї Діор, але у Франції вона відома не лише своїми родинними зв’язками з модельєром: в роки Другої світової війни Катрін була активною учасницею французького Опору. У липні 1944 року її заарештували гестапівці, піддали тортурам і відправили до жіночого концтабору Равенсбрюк у східній Німеччині. Катрін звільнили разом з іншими в’язнями у 1945 році, а пізніше за воєнні заслуги нагородили французьким Військовим хрестом і британською королівською медаллю "За відвагу в боротьбі за звільнення". Після смерті Крістіана Катрін дбайливо зберігала його спадок і відкрила у рідному Гранвілі музей Діора.

• Крістіан Діор користувався славою великого кутюр’є впродовж лише 10 років. На момент смерті йому було тільки 52 роки. Проте його бачення в різні роки продовжували зберігати і розвивати шість дизайнерів – Ів Сен-Лоран, Марк Боан, Джанфранко Ферре, Джон Галліано, Раф Сімонс і Марія Грація Кьюрі – кожен у свій творчий спосіб, але з незмінним зверненням до джерел Будинку Діор, особливо до його Bar Suit, котрий увійшов до підручників моди.