ср
  • 24
  • чт
  • 25
  • пт
  • 26
  • сб
  • 27
  • вс
  • 28
  • пн
  • 29
  • вт
  • 30
  • ср
  • 1
  • чт
  • 2
  • пт
  • 3
  • сб
  • 4
  • вс
  • 5
  • пн
  • 6
  • вт
  • 7
  • ср
  • 8
  • чт
  • 9
  • пт
  • 10
  • сб
  • 11
  • вс
  • 12
  • пн
  • 13
  • вт
  • 14
  • ср
  • 15
  • чт
  • 16
  • пт
  • 17
  • сб
  • 18
  • вс
  • 19
  • пн
  • 20
  • вт
  • 21
  • ср
  • 22
  • чт
  • 23
  • пт
  • 24
  • сб
  • 25
  • НБУ – про нерезидентів, євробанки – про кореспондентів

    НБУ – про нерезидентів, євробанки – про кореспондентів
    12 сентября 2019 14:28
    812

    Про деякі новації на фінансовому ринку.


    Нововведення на фінансовому ринку у роботі з нерезидентами і банками-кореспондентами коментує наш фінансовий експерт Марина Нестеровська.

    НБУ змінює правила


    Національний банк України змінив з 10 вересня правила роботи з нерезидентами. Зокрема, він скасував щомісячний ліміт €5 млн на репатріацію коштів від реалізації цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих у результаті зменшення статутних капіталів юридичних осіб і виходу з господарських товариств іноземних інвесторів.


    Крім того, НБУ також розширив перелік операцій, які він дозволяє здійснювати за рахунками нерезидентів. Зокрема, на поточні рахунки фізичних осіб — нерезидентів центральний банк дозволив зараховувати кошти у гривнях, отриманих як дивіденди, а також як процентні доходи за цінними паперами та інші доходи за об`єктами прав власності в Україні. Умова — вони не мають бути пов`язані з відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу. Як зазначив регулятор, «ці послаблення разом з раніше скасованим обмеженням на репатріацію дивідендів дають можливість нерезидентам гнучкіше розпоряджатися власними коштами як в іноземній валюті, так і в гривні. Спрощення процедури повернення іноземних інвестицій також сприятиме їх подальшому припливу в Україну».


    Щоб уникнути різночитань, НБУ уточнив, що чинний e-ліміт в €2 млн на рік для інвестицій юридичних осіб — резидентів за кордон поширюється також на придбання цінних паперів іноземних емітентів та облігацій зовнішньої державної позики України. Ці зміни затверджені постановою правління НБУ №113 від 09.09.19 «Про затвердження змін до Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».


    Іноземці посилюють вимоги


    У свою чергу, західні банки-кореспонденти стали набагато вимогливішими до грошових перерахувань з України. Йдеться не про дрібні суми, а про великі трансакції — десятки і сотні тисяч доларів/євро, які переказують через банківські рахунки, тобто через кореспондентську мережу.

    Західні банки-партнери надсилають багато запитів, на які вимагають максимально повних відповідей. Стандартний список запитань має такий вигляд:

    • найменування платника/одержувача;

    • місце реєстрації платника/одержувача та фактичне місце знаходження;

    • реєстраційні дані;

    • інформація про кінцевих бенефіціарів (власників) платника/одержувача;

    • джерело походження коштів;

    • мета проведення трансакцій;

    • оцінка банком ризику діяльності свого клієнта.

    Крім цього, можуть виникати і додаткові запитання, зокрема митного і податкового характеру. Наприклад, які види податків сплачує юридична особа, чи сплачує податкові платежі і мито вчасно, чи відбувалися судові процеси з фіскальними органами тощо. При цьому західних партнерів абсолютно не цікавлять терміни платежів чи інші особисті потреби того чи іншого бізнесу: вони зупиняють платіж, заморожують його і чекають відповідей на свої запитання.


    Терміни проведення платежів після блокування рахунків зазвичай залежать від швидкості надання даних і від задоволеності compliance банків-кореспондентів відповідями на свої запити. Зазвичай така процедура триває 2-3 дні, а в середньому від отримання запиту до «звільнення» платежу проходить 5-7 робочих днів. Трапляються в практиці запити по вже виконаних платежах, коли банки-кореспонденти починають аналізувати вже здійснені трансакції: їх періодичність, обсяги тощо. Термін надання відповіді за такими запитами зазвичай становить до 10 днів.


    Більш ґрунтовний і глибинний аналіз може тривати ще довше. Крім того, розпитування, аналіз і дослідження — все це не безкоштовно: за задоволення розповісти про себе доведеться заплатити.


    Бізнес оцінює ризики

    Що чекає український бізнес через посилення боротьби з розмиванням податкової бази? Провідні експерти фінансового ринку України склали список основних ризиків, які вбачають у вітчизняному банківському секторі банки-кореспонденти:

    • репутаційні;

    • юридичні;

    • фінансові;

    • політичні;

    • AML-ризики.


    Жоден не готовий і не буде ризикувати у питанні українських або інших платежів, що не відповідають вимогам MLI-конвенції. Набагато простіше заморозити їх і відмовитися проводити. Особливо на фоні останніх скандалів: найгучніший — з Deutsche Bank, якому загрожує штраф на $20 млрд за звинувачення у відмиванні грошей російських клієнтів.


    З усіх банків-кореспондентів ностро- і лоро-мережі українські банкіри виокремили такі фінансові структури, послугами яких користуються найчастіше:


    • Commerzbank (Німеччина);

    • KBC Bank (Бельгія);

    • Citibank N.Y (США);

    • Deutsche Bank AG (Німеччина);

    • Bank of New York (США);

    • RZB International Bank (Австрія);

    • JP Morgan Chase (США).


    Одним з найбільш вимогливих фінансисти називають німецький Commerzbank, що спеціалізується на платежах в євро. Він керується не тільки принципами фінансового моніторингу, а й чіткою економічною доцільністю. Якщо український банк не пропонує йому вигідної кількості трансакцій, він спочатку заморожує відносини, а потім і зовсім може закрити рахунок.