ср
  • 24
  • чт
  • 25
  • пт
  • 26
  • сб
  • 27
  • вс
  • 28
  • пн
  • 29
  • вт
  • 30
  • ср
  • 1
  • чт
  • 2
  • пт
  • 3
  • сб
  • 4
  • вс
  • 5
  • пн
  • 6
  • вт
  • 7
  • ср
  • 8
  • чт
  • 9
  • пт
  • 10
  • сб
  • 11
  • вс
  • 12
  • пн
  • 13
  • вт
  • 14
  • ср
  • 15
  • чт
  • 16
  • пт
  • 17
  • сб
  • 18
  • вс
  • 19
  • пн
  • 20
  • вт
  • 21
  • ср
  • 22
  • чт
  • 23
  • пт
  • 24
  • сб
  • 25
  • Лайфхаки мого життя: дача як простір для зцілення

    Ирина Гертнер
    поэтесса, основатель и инструктор студии равновесия Santulan
    27 августа 2019 14:27:41
    869

    Що ж це за магія така — дача?

    Цього ніколи не зрозуміти тим, хто не зробив цього, бодай, одного разу: досвіта налити собі запашної кави і, загорнувшись у плед, зустрічати світанок просто неба. Енергія нового дня б’є через край обрію, пташки підхоплюють її і розносять ген довкола. Котрась із них досягне сонного мегаполіса, і може, навіть заспіває свою пісню тобі, але навряд чи, якщо ти в місті. Магія близькості з природою доступна лише щасливим власникам заміських будиночків, будинків, маєтків. Про це розмірковує Ірина Гертнер, поетеса, фундатор та інструктор студії рівноваги Santulan.

    Ви, можливо, запитаєте мене — чому це раптом саме про дачу? І навіщо містянам виїжджати за місто за будь-якої вільної можливості?

    Гадаю, відповідь на ці запитання мають усі, хто не позбавлений можливості відчути це на собі. Місто енергетично спустошує нас. Шалений ритм, велика концентрація людей, затісні клітинки квартир, пронизані паралелями і меридіанами Wi-Fi-зв`язку, змушують віддавати себе без останку. Психологи довели, що здоровий homo sapiens невимовно страждає від а) монотонного гулу, б) споглядання квадратно-гніздових краєвидів. Нам НЕОБХІДНО чути і бачити різноманітне, ландшафтне, об`ємне, фактурне. Картаті види сучасних міст вбивають наше естетичне сприйняття, і як слідство – нашу креативність.

    Саме поняття «дача» дуже близьке за його етимологією до дієслова «давати». А роздавати земельні ділянки розпочав ще Петро І, котрий бідкався з того, що його найближчі придворні надовго від`їжджають до губерній, до своїх великих маєтків, а тому надумався надавати наділи землі під Петербургом, щоб усі, хто треба, були «під рукою». Звідти й пішло – дача.

    Як може здатися спершу, дача — це все, що треба, поруч, починаючи від чистого повітря і закінчуючи реалізацією насолоди попорсатися у землі і виростити собі на втіху екологічно чистий помідор (грушу, полуницю, персик — перелік нескінченний).

    Здавалося б, для відпочинку від міста треба просто щоразу змінювати оточуючий простір, від`їжджаючи куди завгодно, проте знову ж таки, психологи невблаганні: у нових обставинах ми також відчуваємо стрес. Те, що оновлює наші відчуття, одночасно розхитує стабільність нашої нервової системи – просто такий собі стрибок емоцій. Тому ідеальне рішення – мати змогу виїжджати ненадовго за місто, але у звичні, комфортні умови, де самі стіни — лікують.

    Навколо великих українських міст уже сформувалися приміські рекреаційні зони, в яких українці будують дачі – від зовсім скромних будиночків на 6 сотках до справжніх палаців. І це не лише питання фінансових можливостей. Насправді ж вашій голові байдуже, де переключатися від гамірного міста, аби це було ВАШЕ. Головне – можливість відпочити так, як бажається саме вам – приходити один до одного в гості, не чекаючи особливого запрошення, ходити без церемоній подвір’ям, грати у спортивні ігри чи спати у полудень під липою, облаштовувати дитячі театри чи спільні винотеки. Навіть можливе таке явище серед підлітків і молоді, як дачний роман. Тож, у дачі, крім численних практичних і корисних функцій – свіже повітря, природа, робота на землі, існує інший феномен. Це феномен неформального спілкування з особливими манерами поведінки.

    А скільки свобод пов`язане з дачею! І насамперед певна свобода від міста, від рутини, звільнення від етикету, умовностей, жорстко регламентованих речей, якими людина так чи інакше пов`язана в місті. Крім того, наша дача як поняття дуже сильно навантажене культурними традиціями, в ній ще закладено культурний код наших батьків і дідусів-бабусь. У швейцарців є будиночок в горах, у французів — будиночок на море, у нас — дача. І цим все сказано...

    Тому обов’язково облаштовуйте свою дачу відповідно до власних поглядів на естетику. У заміських будинках гарно виглядають природні матеріали, прості лінії. Чудовим рішенням буде обрати середньоземноморський чи такий модний нині скандинавський стиль. Але найважливіше — не інтер`єр будиночку, а саме ландшафт території. Саме тому останнім часом серед містян нарешті стало трендом звертатися до спеціалістів з ландшафтного дизайну для оформлення території заміського маєтку. 

    Грамотно спроектована ділянка дозволить зонувати простір, виділивши зону барбекю, дитячий майданчик, газон, альтанку, садок, а, можливо, і басейн. Навіть якщо ви не любите порпатись у землі, навряд чи залишитесь байдужими до можливості виростити власноруч кущик рукколи чи полуничку. Тому заздалегідь заплануйте зону городу. Зараз дедалі більшої популярності набувають французькі городи, де у заготовлених ящиках вирощуються різні культури. Їх не дуже важко обладнати, але за ними набагато простіше доглядати, та й естетичний вигляд того вартує.

    І звісно, якщо ви прихильник йоги, то власна ділянка для вашого дзену — просто необхідна! Ті, хто спробував йогу на свіжому повітрі, відзначають помітну енергетичну підтримку самої Землі. Ваше тіло стає тією частиною екосистеми, якою воно і було задумано Творцем  — провідником між двома енергетичними потоками, що не лише насичують вас, а й очищують. До речі, якщо йога вам поки недоступна, агрофітнес також енергетично близький до цього.

    Отже, якщо розмірковуєте, чи приділити частину себе життю за містом, нехай тільки на вихідних, знайте: цей шлях не має зворотнього напрямку, адже ви просто не захочете до мегаполісу, що ховається у присмерках загазованих вулиць і площ. І зважте на ризик! Близько 30% мешканців мегаполісів із часом переїжджають у власні приміські маєтки, адже дедалі важче повертатись у місто із цих просторів для зцілення.

    Сховавшись від усіх усюд 
    Під гіркуватий присмак чаю, 
    Я тільки Я, Я тільки Тут!.. 
    Відпочиваю... 
    Був звивистим і мій маршрут, 
    Як пошук долі – зазвичаєм!.. 
    Але сьогодні все ж я тут... 
    Відпочиваю... 
    Здавалось, загнана у кут, 
    І "мат" мій ворог відзначає, 
    Та я Жива! Тепер і Тут!!! 
    Відпочиваю... 
    Важливі статус і статут, 
    І я нікого не повчаю, 
    Та, скинувши важкий хомут, 
    Відпочиваю... 
    Зав`язані, мов трави, в жмут, 
    Ми - Божі Діти! Вибачайте!!! 
    Між карми непростих спокут 
    ВІДПОЧИВАЙТЕ...