Лайфхаки взаємодії: спонтанний нетворкінг
Швидкий спосіб розповісти про свої складнощі та очікування і знайти нові точки дотику.
Щоб зацікавити своїх працівників і розкрити їхній потенціал, допоможіть їм зосередитися на найактуальніших проблемах, впевнена Тамара Сухенко, фасилітатор, психолог, сертифікований коуч ECF, тренер, PhD, розповідаючи про фасилітаційні інструменти для практичної роботи з персоналом.
Структура вивільнення, або Liberating Structures – це 33 моделі для фасилітаційної практики учасників груп (команд, колективів). Нагадаємо, що фасилітація (від англ. facilitate – допомагати, спрямовувати, полегшувати) – це одночасно процес, група навичок і набір інструментів, що дають змогу ефективно організовувати групове обговорення.
Сьогодні ми розглянемо одну зі згаданих структур – спонтанний нетворкінг. На початку робочої сесії ця структура дасть змогу налаштувати команду на продуктивну взаємодію. Завдяки заохочуючим запитанням уже через 20 хвилин між співробітниками виникає непрямий (неочевидний), але одночасно міцний зв`язок. Кожен робить свій внесок у загальну справу – і разом шукають закономірності і локальні рішення проблем. Навіщо все це, запитаєте ви?
Цілі є такими:
- швидко налаштувати весь персонал на активну роботу за допомогою заохочуючих запитань;
- привернути увагу до проблем і зацікавити пошуком власних шляхів розв`язання;
- запропонувати співробітникам заглибитися в історії в міру їх повторення;
- розворушити сором`язливих членів колективу;
- продемонструвати, що кожен працівник робить внесок у пошук рішень;
- підкреслити важливість нових зв`язків, які починають формуватися на підсвідомому рівні;
- нагадати, що з дрібниць складається ціле.
П`ять структурних елементів – Мінімальні вимоги
- Настрій і запрошення до участі
Поставте запитання: «З якою великою проблемою ви прийшли на зустріч? Що ви сподіваєтесь отримати від колективу?»
- Організація простору і необхідні матеріали
Відкритий простір без зайвих меблів, де члени команди можуть стояти парами і вільно пересуватися в пошуку напарників.
- Залученість співробітників
Усі залучені до процесу, і всім надається однакова кількість часу (розмір групи необмежений).
Усі рівні, і кожен може зробити свій внесок.
- Формування груп
Члени команди розбиваються на пари.
Нехай кожен вибере собі до пари незнайому людину або колегу з іншого колективу.
- Етапи і розподіл часу
У кожному раунді кожному працівникові надаються дві хвилини, щоб відповісти на запитання – 4-5 хвилин на раунд.
Корисні поради
- Нехай одне запитання стосується проблеми, а друге – очікувань від взаємодії.
- Ставте спонукальні запитання, щоб усі працівники були заохочені і мали змогу впливати на напрям роботи.
- Використовуйте спонтанний обмін думками перед початком нарад і конференцій.
- Застосовуйте дзвіночок (наприклад, каратали), щоб повідомляти про початок другого і третього раундів.
- Ставте запитання, які потребують розгорнутої відповіді, а не надто загальні.
- Використовуйте концепцію серйозної гри.
- Обов`язково проведіть три раунди – не один і не два.
- Якщо бажаєте, щоб члени команди поділилися результатами, будьте делікатними і додержуйтеся конфіденційності.
Нетворкінг — соціальна і професійна діяльність, спрямована на те, щоб за допомогою кола друзів і знайомих максимально швидко та ефективно вирішувати складні життєві завдання і бізнес-питання. При цьому, в основі суті нетворкінгу лежить вибудовування довірчих і довгострокових відносин з людьми і взаємодопомога.
Детальніше про практики фасилітації можна прочитати на порталі http://humantime.com.ua
