сб
  • 16
  • вс
  • 17
  • пн
  • 18
  • вт
  • 19
  • ср
  • 20
  • чт
  • 21
  • пт
  • 22
  • сб
  • 23
  • вс
  • 24
  • пн
  • 25
  • вт
  • 26
  • ср
  • 27
  • чт
  • 28
  • пт
  • 29
  • сб
  • 30
  • вс
  • 31
  • пн
  • 1
  • вт
  • 2
  • ср
  • 3
  • чт
  • 4
  • пт
  • 5
  • сб
  • 6
  • вс
  • 7
  • пн
  • 8
  • вт
  • 9
  • ср
  • 10
  • чт
  • 11
  • пт
  • 12
  • сб
  • 13
  • вс
  • 14
  • пн
  • 15
  • вт
  • 16
  • Нарешті дочекалися

    Татьяна Кузьмич
    адвокат, управляющий партнер АК «Прайм» K.A.C. Group
    28 октября 2019 12:29
    652

    З найбільш яскравих ноу-хау нового Кодексу про банкрутство — скасування мораторію на стягнення нерухомості у позичальників.


    На Кодекс про банкрутство чекали довго і майже всі учасники ринку – особливо кредитування. Нарешті такий довгоочікуваний нормативний акт ухвалено, і він став справжнім подарунком для банків та інших кредитних організацій. Розібратися в ньому читачам 
    Family Office допомогла Тетяна Кузьмич, партнер K.A.C. Group Corporate Lawyers & Tax Advisers.

    Якщо одним рядком, то в цілому новий Кодекс про банкрутство детально прописує процедури, роз’яснює і спрощує механізм банкрутства, скорочує терміни розгляду справ про банкрутство.

    З найбільш яскравих ноу-хау Кодексу — скасування мораторію на стягнення нерухомості у позичальників, які не виконали зобов’язання по іпотечних кредитах у валюті, який діяв з грудня 2014 року. Через півроку після оприлюднення Кодексу мораторій втратить силу.

    Відтепер фізичні особи можуть теж оголошувати себе банкрутами, і процедуру такого банкрутства вперше зафіксовано у нормативно-правовому акті. Тепер у неплатоспроможного позичальника є можливість вибратися з “чорного” списку і розв’язати питання з боргами. При цьому боржник звільняється від спілкування з кредиторами та колекторами – згідно з новим Кодексом, він подає на банкрутство і має справу тільки з судом та арбітражним керуючим.

    Останній призначається господарським судом за клопотанням зборів кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання — господарським судом. Арбітражний керуючий представляє у суді інтереси кредитора і вживає заходів для збереження майна боржника, бере участь у розробці плану реструктуризації боргів боржника, забезпечує його розгляд зборами кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду.

    Боржник має право самостійно ініціювати процедуру банкрутства, якщо:

    • він припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у сумі, що перевищує 50% місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
    • винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
    • сукупний дохід боржника за останні півроку зменшився на 50% за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;
    • вартість майнових об’єктів, що належать фізичній особі на праві власності, зменшилася більше ніж на 50% за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;
    • розмір боргів боржника перевищує вартість його майна і майнових прав на 50%. Існують інші обставини, які можуть свідчити про те, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

    У новому Кодексі також прописані умови, за яких боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо:

    • сукупний розмір боргів боржника перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати (500 для ФОПів);
    • задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
    • втрата єдиного джерела доходів, тяжке захворювання, що перешкоджає виконанню своєї професійної чи іншої діяльності, та інші обставини, що можуть істотно вплинути на виконання грошових зобов’язань боржника, який має непогашені кредити та іншу заборгованість.

    У разі відкриття судом справи про банкрутство фізособи сума заборгованості фіксується, припиняється нарахування відсотків і штрафів. Після завершення процедури банкрутства всі борги вважаються погашеними або списаними, навіть якщо майна боржника не вистачило для розрахунків.

    Новий Кодекс також гарантує, що в процедурі банкрутства людина не залишиться без житла. Отже, до складу ліквідаційної маси (майно яке підлягає реалізації для погашення боргів) не включається єдине соціальне житло (квартира, загальна площа якої не перевищує 60 кв. м або житлова площа якої не перевищує 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; жилий будинок, загальна площа якого не перевищує 120 кв. м) та інше майно боржника, на яке згідно із законодавчими актами України не може бути звернено стягнення. Не включаються до ліквідаційної маси кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та спеціальних фондах соціального страхування.

    Важливим моментом є максимальне розкриття інформації про майно боржника. В іншому разі, якщо встановлюється факт подачі неправдивої інформації, суд може закрити справу про банкрутство. Процедура банкрутства може відбуватися не частіше ніж один раз на п’ять років.

    Одночасно з переліченими перевагами процедури банкрутства перед нескінченним спілкуванням з колекторами і кредиторами особа, визнана банкрутом, підпадає під низку обмежень. Протягом п’яти років після визнання банкрутства фізособа зобов’язана письмово повідомляти про свою неплатоспроможність перед укладенням деяких видів угод (договорів позики, поручительства і застави, кредитних договорів). Фізособа не визнається особою з бездоганною діловою репутацією впродовж трьох років після закриття справи про визнання банкрутом.

    Прозорість процесів продажу майна, скорочення термінів процедури банкрутства і захист прав кредиторів має призвести до оновлення ринку кредитування.