Податкова реформа: чого чекати?

Наприкінці літа уряд анонсував підготовку до реформи у сфері оподаткування, реалізацію якої заплановано вже на початок 2020 року.

Ключовими моментами запланованої податкової реформи у розрізі законопроекту №1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних непогоджень у податковому законодавстві" з читачами Family Office поділилася Ірина Мироненко, юрист K.A.C. Group Corporate Lawyers & Tax Advisors.

Відповідно до аналізу внесених змін можна виокремити такі нововведення:

1. Значно розширено перелік доходів, що прирівнюються до дивідендів, для цілей оподаткування. Наприклад, відтепер підлягають оподаткуванню платежі за цінні папери (корпоративні права), які виплачуються на користь пов’язаної особи – нерезидента або нерезидента, що підпадає під критерії контрольованих операцій понад суму, котра відповідає принципу “витягнутої руки”; або вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються у пов’язаної особи – нерезидента або нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

2. До обов`язків платника податків додано обов`язок посадових (службових) осіб та працівників платника податку надавати пояснення контролюючим органам під час проведення перевірки, а також їх документальне підтвердження.

3. Доповнено перелік функцій та прав контролюючих органів.

4. Змінено визначення поняття податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

5. По-новому врегульовано питання притягнення платника податків до фінансової відповідальності. Зокрема, оновлено поняття податкового правопорушення, в тому числі чітко визначено поняття "вина" як обов`язковий елемент складу деяких податкових правопорушень. При цьому, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо у визначеному порядку буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил і норм, за порушення яких Податковим кодексом передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Також у законопроєкті з`являється поняття “умислу”. Зокрема, діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків штучно і цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас Податковим кодексом планується передбачити ряд правопорушень, за які особа несе фінансову відповідальність, незалежно від наявності вини, наприклад за неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом.

Крім цього, з`являються обставини, що пом’якшують відповідальність особи, такі як, наприклад, вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин або самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення.

Разом з тим, змінами передбачено появу обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства. Серед таких обставин визначають, зокрема: вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку Об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права або правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Також у Кодексі з`являється поняття зупинення перебігу строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів), наприклад, якщо особа безпідставно не допускає представників контролюючого органу до проведення податкової перевірки або не подає податкову декларацію, що перешкоджає визначенню контролюючими органами суми грошового зобов’язання, а також у випадку зупинення податкової перевірки з підстав, встановлених цим Кодексом.

6. Врегульовано порядок відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

7. З`являється процедура "взаємного узгодження". У випадку, якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених цим Кодексом, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.

8. Багато змін стосуються трансфертного ціноутворення та подання звітів про контрольовані операції. Наприклад, контрольованими операціями пропонують визнати господарські операції платників єдиного податку четвертої групи з нерезидентами.

9. Пропонується змінити процедуру адміністративного оскарження, зокрема шляхом створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків при Міністерстві фінансів України, а також запровадити колегіальний розгляд матеріалів податкової перевірки комісією з питань розгляду заперечень.

10. Пропонується визначити: якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

11. Дещо зміниться форма та деякі реквізити податкових повідомлень-рішень, зокрема вони мають стати детальнішими.

12. Натомість пропонується збільшити строк податкових перевірок: 35 робочих днів – для великих платників податків, 15 робочих днів – щодо суб’єктів малого підприємництва, 25 робочих днів – інших платників податків.

Загалом податкова реформа має як позитивні зміни, зокрема в частині деталізації процедури притягнення платника податків до фінансової відповідальності, так і зміни, що можуть бути сприйняті платниками податків як подовження податкового тиску на бізнес, як-то посилення контролю за трансфертним ціноутворенням або розширення бази оподаткування для деяких податків та зборів.

Не виключено, що до моменту початку реалізації запланованої податкової реформи, положення податкового законодавства ще не один раз зазнають змін. Який ефект матиме "вдосконалення податкового законодавства", покаже час, однак важливо, щоб при впровадженні реформ урядовці не забували про принцип податкової прогнозованості і податкової стабільності.