Поспішати варто повільно

Новий законопроєкт робить проблематичним бізнес українців за кордоном, вважає Влада Борох, юрист практики корпоративного права юридичної фірми TOTUM.

Нещодавно народні депутати ухвалили законопроєкт № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Величезний документ, який має чимало спірних норм, однак особливої уваги вимагають положення щодо адміністрування контролюючих іноземних компаній (далі – КІК). Як саме сприймати цей документ, що так схожий на законопроєкт 2018 року, бізнес-спільноті?

Як і у законопроєкті 2018 року («Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування») під КІК законодавець пропонує розуміти будь-яку юридичну особу, зареєстровану в іноземній державі або на території, що знаходиться під контролем фізичної особи – нерезидента України. До КІК належать:

• юридичні особи;
• іноземні утворення без статусу юридичної особи (наприклад, трасти, фонди, представництва тощо);
• компанії, які фактично контролюються фізичними або юридичними особами – нерезидентами України.

До таких осіб належать ті, що:

• володіють часткою в КІК розміром 50% і більше;
• окремо або з іншими резидентами України здійснюють фактичний контроль над КІК;
• володіють часткою у розмірі 10% та більше за умови, що разом з іншими фізичними та/або юридичними особами – резидентами України володіють у сукупності частками розміром 50% та більше.

Цікаво, що в редакції законопроєкту 2018 року розмір частки одного резидента мав складати як мінімум 25%. Таким чином, внаслідок зменшення розміру частки, законодавець просто розширив коло осіб, які повинні сплачувати ПДФО на території України та які можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності у разі порушення положень закону.

Щодо штрафів, то розміри податкової відповідальності дійсно вражають. Так, у разі неподання щорічного звіту про діяльність КІК контрольована особа повинна сплатити штраф у розмірі 1000 розмірів мінімальної заробітної плати за кожен такий факт. Якщо контролююча особа не повідомить у місячний строк ДПС про придбання або відчуження частки у КІК, то буде вимушена сплатити штраф у розмірі 500 розмірів мінімальних заробітних плат.

Найбільш суперечливим положенням є норма про обов’язок платника податків забезпечити можливість посадовим особам ДФС проводити опитування працівників та посадових осіб КІК. При цьому, таке опитування платник повинен забезпечити і через відеозв’язок (п. 39², 6.4.7). Чи не спостерігається у даному пункті порушення конституційних прав громадянина?

Що ж пропонує цей законопроєкт? За переконанням ініціативної групи, ці зміни активізують боротьбу з незаконним уникненням оподаткування в офшорах. Крім цього, це прискорить виконання 6-го кроку BEPS – боротьбу з недоброчесним використанням договорів про уникнення подвійного оподаткування. Але чи так необхідний такий поспіх? Шостий крок не входить до плану-мінімуму рекомендацій BEPS, які повинна виконати Україна. То ж такі законопроєкти ймовірніше наштовхують на думку, що законодавець хоче зробити неприйнятною або навіть неможливою роботу бізнесу українців за кордоном.

Як буде насправді – невідомо нікому. Чекаємо на розгляд законопроєкту та віримо в краще.

Думка редакції може не збігатися з поглядом автора матеріалу.