Продаються скарби, або що таке арт-банкінг

Внесення нетрадиційних, або альтернативних, вкладень в інвестиційну стратегію створює додаткову можливість диверсифікувати ризики. А ще — стають оптимальним додатковим інструментом для створення унікальної структури вашого дозвілля і потенційного збільшення очікуваних статків. Одним з таких нетрадиційних інвестиційних вкладень є арт-банкінг, про який докладніше — у нотатках Марини Нестеровської, експерта роздрібного бізнесу у банківському секторі.

Якщо ви розумієтеся на вічному і прекрасному та ще й знаєте, що Моне і Мане — це два різних художники, ця послуга на ринку private banking саме для вас.

Що ж насправді вона собою являє? Арт-банкінг — це фінансово-консультаційний супровід інвестицій у мистецтво, коли банки допомагають заможним клієнтам не загубитися у світі коштовного і прекрасного і вигідно вкласти гроші при купівлі або продажу творів мистецтва.

З’явилася ця послуга на ринку на перетині останніх століть. Першовідкривачем тут можна вважати пенсійний фонд Британської залізниці, який на початку 70-х років ХХ століття вклав у предмети образотворчого і прикладного мистецтва $100 млн. Майже за три десятиліття фонд зумів зібрати колекцію з понад 2400 творів мистецтва і предметів антикваріату, в основі якої — 25 картин художників-імпресіоністів. У 1987-1999 роках колекцію було розпродано, при цьому середньорічна дохідність арт-портфеля дорівнювала 11,3%.

Існує ще й інша версія виникнення арт-банкінгу. Кажуть, що каталізатором цієї послуги стали японці, які наприкінці 70-х — на початку 80-х років минулого сторіччя почали скуповувати теж французьких імпресіоністів. При цьому вони абсолютно не зважали на вартість полотен. Такі інвестиції набували дедалі більшої популярності.

Крім того, піонерами арт-банкінгу вважають провідні іноземні банки — швейцарський UBS, німецький Deutsche Bank та американський Citibank.

У той самий час і з’явилися у банках перші підрозділи арт-банкінгу, де працювали менеджери, котрі зазвичай мали спеціалізовану мистецтвознавчу або художню освіту і могли на належному професіональному рівні надати рекомендації клієнтам, в які саме твори мистецтва варто вкладатися. Крім цього, клієнту гарантували достовірну оцінку та експертизу творів мистецтва, фахову допомогу у формуванні колекції (до речі, картини можуть коштувати набагато дорожче, якщо продавати їх як колекцію), пошуку реставраторів та зберіганні робіт або їх перевезенні й митному оформленні.

На думку міжнародних арт-консультантів, оптимальний термін вкладень коштів у мистецтво має становити 5-10 років. Починати такі інвестиції варто, якщо у вашому розпорядженні є хоча б десяток тисяч купюр іноземної твердої валюти, які ви плануєте вигідно вкласти. Якісний портфель повинен бути представлений не менше, ніж 10 творами, тож, оптимальним є вихід на ринок із сумою не менше ніж 100 тис. у. о. Варто зауважити: більшість експертів та аналітиків вважають, що частка активів, які представляють такі альтернативні інвестиції, не повинна перевищувати 10% загального обсягу інвестиційного портфеля.

Прибутковість інвестицій у твори мистецтва або предмети антикваріату зазвичай значно перевищує дохідність більшості традиційних фінансових інструментів. Заробити тут можна від 15% до 1000% на рік. Проте ви маєте розуміти, що і ризики тут значні, тому просто емоціям на цьому ринку не місце.

Щодо українського мистецького ринку, то останнім часом він досі активно розвивається. Наразі тут є практично все, хоча, за даними фахівців, забезпечені інвестори купують переважно твори образотворчого мистецтва — на світових аукціонах понад 75% лотів належать пензлю художників. Проте не знижується популярність скульптури, друкованих видань, особливо раритетних, фотографій, предметів церковної культури, ювелірних прикрас, унікальних годинників тощо.