Службова недбалість: злочинна самовпевненість чи безумовний злочин
Верховний Суд висловився щодо складу злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу як службова недбалість.
Роз’яснює коментар Верховного Суду (ВС) Олег Наливайко, засновник і керівник юридичної компанії “Стратег”.
Особа обвинувачувалась у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для державних інтересів, а саме ненадходження до бюджету м. Києва грошових коштів загальною сумою майже 2,4 млн грн, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України.
Вироком суду особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і виправдано, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою.
Суд першої інстанції зазначив, що в обвинуваченні не відображено, які конкретно обов`язки, що були покладені на обвинувачену персонально, вона не виконала, що саме вони перебувають у причинному зв`язку і стали наслідком заподіяння тяжких наслідків. Також суд вказав, що в кримінальному провадженні відсутні потерпілі, що, на думку суду, не властиво для злочину з кваліфікуючою ознакою – завдання тяжких наслідків. Крім того, суд зауважив, що в обвинувальному акті зазначено обставини, які не відповідають дійсності, при цьому саме обвинувачення містить ряд формулювань, які є суперечливими і по суті свідчать про відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Прокурор оскаржив рішення у касаційному порядку, але Верховний Суд не знайшов підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції зазначив, що передбачений ч. 1 ст. 367 КК України склад злочину, як і будь-який інший, містить обов`язкові елементи: суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона.
Касаційний кримінальний суд роз’яснив, що із суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
Службова недбалість – це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності, у зв`язку із чим наведене в обвинувальному акті формулювання форми вини обвинуваченої («своїми умисними діями, які виразилися в службовій недбалості»), не відповідає вимогам ст.ст. 24, 25 КК України. До того ж беручи до уваги той факт, що необережність та умисел є різними формами вини, що виключають одна одну.
Крім того, об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність таких складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Верховний Суд зазначив, що системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
Оскільки стороною обвинувачення не було зібрано та надано суду належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та наявність в її діях об`єктивної сторони службової недбалості, яка включає в себе не лише діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них; суспільно небезпечні наслідки цих дій або бездіяльності, а також причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками, суд касаційної інстанції визнав вірними висновки судів попередніх інстанцій.