Стисло про важливі нововведення на фінансовому ринку
Про нововведення Національного банку України та зміни у процедурах банкінгу – наша постійна авторка, фінансовий експерт Марина Нестеровська.
Нацбанк дозволив українському бізнесу вільніше виводити гроші за кордон. Тобто український бізнес зможе без обмежень фінансувати власні представництва за кордоном. Нацбанк постановою №86 з 02 липня 2019 року відмінив раніше чинний ліміт у розмірі €2 млн. Скільки потрібно – стільки компанії і зможуть переказувати на іноземні підрозділи. Бізнес давно просив це послаблення, тому, гадаю, скасування ліміту буде сприйнято позитивно.
Обмеження на перерахування представництвам впроваджувалися раніше, разом з іншими антикризовими заходами, щоб зупинити виведення капіталу з країни. На сьогодні це обмеження припинило бути актуальним. Проте скасовуючи ці двомільйонні обмеження, Нацбанк зробив два винятки, за яких ліміт подовжить свою дію:
• для країн-агресорів/окупантів, тобто Росії;
• для офшорних зон і країн, які не виконують вимоги FATF.
Це ключове і найголовніше валютне послаблення, затверджене постановою НБУ №86.
Крім цього, в нормативному документі йдеться ще про чотири нововведення:
1. Іноземним інвестфондам спростили механізм перерахування коштів між українським рахунком та іноземним депозитарієм. Мета – щоб вони могли знову і знову вкладати свої кошти в українські облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) і підтримувати своїми доларами курс гривні. Тобто продовжували “заводити” валюту під гривневі ОВДП.
2. На українські банки переклали всю відповідальність з перевірки закордонних банків-контрагентів. Раніше список іноземних банків під підозрою фінансистам надавав Нацбанк разом з Держфінмоніторингом. У банків були чіткі вимоги з фінансового моніторингу, які вони виконували. Тепер їм запропонували перевіряти всіх підозрілих колег на власний розсуд. Чи можливо пропустити ненадійного партнера – складно сказати. Хоча не виключені нові помилки, штрафи і гучні заяви.
3. У список дозволених трансакцій в інвалюті по території України додали також операції між фінустановами і Кабміном.
4. Скасовано заборону на готівкові валютні розрахунки з консульських зборів за легалізацію товаросупровідних документів для країн, що не приєдналися до Гаазької конвенції.
Чергове валютне послаблення – НБУ скасував ліміт на репатріацію капіталу. Національний банк України скасував обмеження на репатріацію дивідендів з метою поліпшення інвестиційного клімату в рамках валютної лібералізації. З 10 липня 2019 року бізнес з іноземним капіталом більше не обмежується лімітом на перерахування дивідендів за кордон або на рахунки нерезидентів в Україні. Раніше цей ліміт становив €12 млн на місяць для однієї юридичної особи.
Як вважають експерти, це важливе валютне послаблення не призведе до яких-небудь негативних наслідків. Згідно з даними, за перші шість місяців 2019 року бізнес перерахував за кордон дивіденди на суму $1,27 млрд, з яких $1,07 млрд – за рахунок купленої валюти. У 2018 році ці показники були відповідно на 20% і 14% менше.
З початку 2019 року НБУ скасував уже понад 30 обмежень на валютному ринку. Валютна лібералізація відбуватиметься в міру поліпшення макроекономічної ситуації, а кінцева мета – це вільний рух капіталу.
Запровадження міжнародного номера банківського рахунку IBAN в Україні. З 05 серпня 2019 року відповідно до постанов НБУ№162 від 28.12.18 та №41 від 22.02.19 всі банки України відкриватимуть клієнтам нові рахунки у стандарті IBAN. Перехідний період, протягом якого можна виконувати розрахунки як з використанням рахунків у стандарті IBAN, так і в старому форматі рахунків, діятиме з 05 серпня по 31 жовтня поточного року.
Застосування IBAN з 1 листопада 2019 року стане обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема під час транскордонних переказів. Тобто всі перекази з 1 листопада будуть здійснюватися лише з використанням рахунків у стандарті IBAN.
Завдяки запровадженню IBAN клієнти банків зможуть:
• зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує;
• уникати помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів у розрахункових документах;
• швидше здійснювати перекази та отримувати кошти.
Чим же відрізняється новий рахунок від старого і що зміниться для користувачів – фізичних і юридичних осіб?
Кожна країна ЄС самостійно встановлює структуру номера рахунку IBAN відповідно до стандарту ISO 13616. Довжина номерів рахунків зараз становить максимум 14 символів, а код банку в документах (наприклад, платіжних) вказується окремо. Номери, оформлені за стандартом IBAN, складаються з 29 букв і цифр. У цей набір символів входять код країни, контрольний розряд, номер рахунку та код банку у такій послідовності: код країни (UA в разі України); контрольний розряд (2 цифри); код банку (6 цифр); рахунок (довжина номера рахунку не фіксується, до 31 жовтня 2019 року він може мати від 5 до 14 символів, з 1 листопада – від 5 до 19 символів).
Зміна стосується тільки номерів банківських рахунків. Платіжні карти залишаться дійсними. У період з 5 серпня по 31 жовтня клієнти зможуть заповнювати поля «Код банку» і «Рахунок відправника/одержувача» в будь-яких варіаціях – з IBAN і без. Якщо платіжка заповнюється за стандартом IBAN, в полі «Код банку отримувача/платника» зазначається нуль. До 31 жовтня банки зобов`язані будуть приймати в обробку платежі, заповнені в обох варіантах. Номери приватних підприємців, а також ФОП та юросіб в новому стандарті будуть направлятися в ГФС до 1 листопада 2019 року. Нових договорів з банком або переоформлення рахунків від клієнтів не вимагатимуть.
