Team-building на межі пустелі
“Визначити, оцінити, розвинути” — ця, на думку HR-менеджерів, універсальна формула управління персоналом начебто дає змогу перетворити інтелектуальний капітал на джерело додаткової вартості. Чи так усе просто? Про це — думки Марини Руденко, директора департаменту маркетингу компанії AFA (Advance Finance Alliance).
Якщо ми згадаємо тези Пітера Сенге, всесвітньо відомого вченого у сфері управління і лідерства, очільника Центру організаційного навчання Школи менеджменту Масачусетського технологічного університету, то ключовою серед них є постулат про те, що у довгостроковій перспективі стабільну перевагу матимуть компанії, які зможуть вчитися і розвиватися швидше, ніж конкуренти. В управлінні сьогодні відбуваються фундаментальні зміни. Одна людина, навіть найталановитіша, не зможе забезпечити цілеспрямований рух вперед. Тож, компанія повинна керуватися певними принципами, аби вчасно набути потрібних навичок та засвоїти визначений обсяг знань.
Ці принципи можна умовно позначити п’ятьма інноваційними маркерами:
• майстерність самовдосконалення — наріжний камінь комплексу принципів. Навичка системного самовдосконалення дозволяє безперервно моніторити професійний рівень і розвивати особисте бачення, фокусувати енергію, концентрувати увагу і вміти об’єктивно дивитися на оточуючу реальність;
• ментальні моделі — інколи ми не усвідомлюємо їх існування і підсвідомо нівелюємо їх значення. Потрібно вчитися знаходити ці ментальні “штампи”, бо саме вони впливають на наше світосприйняття і вибір способу дії;
• побудова загального бачення — компанії потрібне зрозуміле всім бачення майбутнього, того, чого вона прагне. Якщо бачення справжнє, реалістичне, співробітники компанії впевнено йтимуть до реалізації цілей;
• навчання команди — відомі цікаві випадки, коли колективний інтелект перевершував інтелект будь-кого з членів команди. Якщо в команді немає бар’єрів для навчання і спілкування, вона може досягати видатних результатів. Починати тут варто з діалогу — вільного обміну вільними думками, як зауважили стародавні греки. Такий мозковий штурм призводить до креативної трансформації ідей і реальні плани;
• і нарешті системне мислення — концепція, що допомагає сприймати явища цілісними і знаходити неочевидні взаємозв’язки. Створена в середині минулого століття, вона ґрунтується на інтуїтивному світогляді, що закладений у природі людини.
У фокусі бізнесу перебуває команда, вирішення її проблем або нівелювання гострих кутів. При цьому ніхто не збирається доводити загальновідому аксіому, що люди — головний актив будь-якого бізнесу. Також не будемо обговорювати роль людських ресурсів у розвитку компанії і дискутувати з приводу того, якими методами і діями варто мотивувати персонал. Для team-building важливе все, що дасть змогу сформувати високопрофесійну команду однодумців. Саме дії кожного учасника команди дозволять або не дозволять реалізувати корпоративні плани і наміри щодо стратегії розвитку, реалізації цінностей і місії компанії та її прибутковості.
Якщо запитати керівника або власника будь-якого бізнесу, яку команду він прагне зібрати, всі будуть одностайні щодо таких професійних і людських якостей фахівців, як відкритість, вміння спілкуватись з людьми, працювати в команді. В сучасному світі набули вагомості не тільки професійні навички. Здатність мислити і приймати власні рішення в межах визначеної стратегії, готовність виявляти ініціативу, генерувати ідеї і брати на себе відповідальність — дуже бажані риси для кожного в колективі. А ще — вимогливість до якості власної роботи і роботи підлеглих тощо. І це дійсно так. На мою думку, кращий працівник — це впевнена і благополучна людина, котра розділяє місію і цінності компанії. Особисті і професійні досягнення таких співробітників вищі. Їх цілком природньо цікавлять справи колективу, що дозволяє впевнено зростати в професії. Вони почуваються щасливими через причетність до реалізації ідей, які поділяють. Такі люди мають “у собі” мотивацію досягти значних результатів і вірять у справу, якою займаються. Саме така природня, інстинктивна зацікавленість дозволяє продукувати ідеї, перетворювати їх на конкретні результати. Цей внутрішній ентузіазм, що бере початок у внутрішній згоді людини з цінностями компанії, цінується на вагу золота, особливо за умов жорсткої конкуренції і боротьби за кадри.
Проте для утримання своїх позицій на ринку мало залучити до роботи професіоналів-однодумців і поставити перед ними певні завдання. Потрібно надавати можливість для подальшого розвитку, створювати позитивну робочу атмосферу, яка допоможе трансформувати захопленість і прагнення до досконалості у кінцевий результат, якого очікують усі — власники, інвестори, менеджмент і насамперед клієнти. Компанія, що ефективніше і результативніше за конкурентів реалізує такі завдання, безперечно перемагає на ринку. При цьому найголовнішим ноу-хау у створенні конкурентних переваг виявляється справжній командний дух — коли пліч-о-пліч у всіх питаннях, коли працюють корпоративні стандарти в бізнес-процесах і дотримується безумовна виконавська дисципліна. До речі, вона є складовою стратегії і корпоративної культури, як і спільне пізнання нового, обмін думками і досвідом. Сучасний світ відкритий і пропонує безліч готових рішень і тем для роздумів. Дослідження досвіду інших компаній і країн допомагає доповнити стандарти компанії інноваціями і позитивними навичками.Тому й літають, їдуть в корпоративні подорожі команди співробітників. Нещодавно наша компанія здійснила таку team-мандрівку до Об`єднаних Арабських Еміратів. Чому саме туди, у пекуче повітря пустель? Вибір локації для корпоративного тренінгу визначив стрімкий зліт цієї країни у світовій економіці.
Тож, у надвечір’я 24 січня літак з командою AFA здійнявся у небо, аби провести тиждень у країні, що пройшла шлях від пустелі до хмарочосів лише за півстоліття.Чого ми прагнули і чекали від цієї подорожі? Можливості особисто відчути динаміку розвитку, власними очима побачити, як за умов бездоріжжя і відсутності прісної води, майже 100% безграмотного населення і безкінечних барханів пустелі, в якої потрібно було відвойовувати кожен шматочок землі, у середині ХХ століття з’явилася держава, котра створила і подарувала світові, мабуть, кращі футуристичні архітектурні й ландшафтні витвори людського генію. Як за невеличкий проміжок часу мешканцям вдалося від бедуїнів на верблюдах досягти висот Бурдж-Халіфа та інших хмарочосів? Як нафта — цей природній ресурс — виявився злітною смугою для масштабних інноваційних та інвестиційних проектів молодої держави, котру 33 роки очолював шейх Заїд, якому і завдячують своїм процвітанням Емірати.
Можна довго перелічувати всі досягнення і рішення шейха, але ключовим для країни стало те, що британці залишилися в Еміратах навіть після заснування незалежної держави ОАЕ. Шейху Заїду вдалося знайти компроміс між власною командою і так званими колонізаторами — без них ОАЕ розірвали б на шматки. Присутність британців коштувала арабам 45% від нафтових надходжень, але це була ціна можливості зробити ОАЕ дійсно незалежними. Дуже стисло: на сьогодні ОАЕ повністю забезпечені прісною водою; проведено кілька освітніх реформ; на ключові проекти в ОАЕ не шкодують інвестицій і запрошують кращих фахівців світу — поки власні спеціалісти вчаться, іноземні будують країну майбутнього. Частка ВВП від видобутку нафти наразі становить лише 5%, решта формується за рахунок промисловості, вантажоперевезень (шість аеропортів і морські шляхи), оренди нерухомості, торговлі і туризму. І нас зовсім не здивував подібний хід речей, бо він був обумовлений стратегічним вектором розвитку держави. До речі, чи знаєте ви, яким є співвідношення місцевих мешканців до приїжджих? 15% до 85%! Чому стільки людей прагнуть потрапити сюди? Все просто. Лояльне податкове законодавство і безліч бізнес-можливостей. Команда однодумців, котрі прагнули втілити в життя стратегію розвитку, працювала в рамках основної місії і бачення. Не без помилок, але обов’язково з їх аналізом. І можна скільки завгодно скиглити на тему "але ж в них була нафта". Сенс не в тому, що було колись, а в тому, що ресурс було використано правильно. Досвід, отриманий з минулого, має бути фундаментом, щоб скоригувати сьогодення і майбутнє. І на державному рівні, і на особистому.
Сьогодні посеред пісків здіймаються в небо дзеркальні хмарочоси і вежі. Моли з розкішними квітами і прохолодним повітрям з’являються просто посеред Перської затоки. Піщані бархани, що колишуться в глибині Аравійської пустелі, приваблюють не тільки нашу team-команду. Весь світ дивиться, як стрімко ллється потік інвестицій в економічне диво ОАЕ. Тож, варто час від часу озиратися навколо та аналізувати, куди прагнете потрапити, акумулювати всі ресурси, силу, енергію і складати плани, формуючи їх ретельно і зважено. Занурюючись у кожну деталь моделі корпоративного життя, можна зрозуміти, які зміни можуть привести вашу компанію і команду до успіхів та успішності. При цьому немає підстав сумніватися в собі. Оцінив обставини, склав план – дій! Life-story успішних людей підтверджують цю тезу. Таких прикладів серед компаній дуже багато. Серед країн – менше. Не всім урядам під силу мислити стратегічно і цілісно. Задля процвітання потрібно не так багато. Визначати мету і шлях, і після цього сумлінно виконувати те, що потрібно саме тут і зараз. Інколи доведеться призупинятися, щоб почути себе і «звірити координати». Коли людина, компанія, країна сходить зі свого шляху, потрібно віднайти маяки, що допоможуть повернутись на шлях до процвітання. Інколи – прийняти важкі, інколи – дуже сміливі рішення, щоб згодом насолоджуватися і результатами власної праці, і кожною хвилиною буття. Навіть на межі Аравійської пустелі...
Фото надано автором
