Зміни у Трудовому кодексі: популізм чи лібералізація

Про ефективність ініціативи у полі трудового законодавства і чи існують інші методи боротьби з його порушеннями.

Чи зменшить така ініціатива кількість порушень закону серед роботодавців і чи відповідає вона світовим тенденціям дотримання законодавства про працю, читачам Family Office розповіла партнер ESQUIRES, адвокат Вікторія Ковальчук.

У жовтні 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу для розгляду за скороченими строками проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)». Основна мета законопроєкту – зменшити штрафи для роботодавців як такі, що не відповідають тяжкості вчинених ними правопорушень.

У країнах Європи вже понад 10 років помітна тенденція до підвищення штрафів за порушення трудового законодавства. У Словаччині, наприклад, штраф за неоформлення трудових відносин одномоментно підняли у 5000 разів, в Іспанії штрафи за низку трудових правопорушень – втричі. Можливо, підвищення штрафів в Україні мало місце під впливом досвіду європейських колег, але машинальне переймання окремих механізмів не справдило своєї ефективності у нашій державі. Більше того, в Європі показники правопорушень у сфері праці внаслідок підвищення штрафів теж кардинально не змінилися. Тож, що варто робити – посилювати чи послаблювати?

Які штрафи зменшено

Усі штрафи розміщено в межах ст. 265 КЗпП, зокрема:

• за неоформлення з працівником трудових відносин – замість штрафу у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати на перший раз виноситься письмове попередження, що є новелою у цій сфері. За повторне вчинення протягом року встановлено штраф у 4-кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Вочевидь, при отриманні попередження роботодавцеві слід бути готовим, що візити до нього стануть частішими задля отримання штрафу у державний бюджет;
• за недотримання мінімальних гарантій оплати праці розмір штрафу зменшено вдвічі – з 4-кратного до 2-кратного розміру мінімальної заробітної плати;
• за недотримання гарантій та пільг працівників, що перебувають на строковій військовій службі, штраф теж зменшено – з 10-кратного до 2-кратного розміру мінімальної заробітної плати;
• при недопущенні до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю штраф зменшено у 12,5 раза! Тобто зі 100-кратного розміру мінімальної заробітної плати до 8-кратного;
• для усіх інших порушень трудового законодавства штраф не зменшено – у розмірі мінімальної заробітної плати, але при першому порушенні виноситься письмове попередження.

Альтернативні способи боротьби із порушеннями

Введення попередження за порушення трудового законодавства в Україні вбачається інноваційним, однак трудовим законодавством країн Європейського Союзу було розроблено значно ширший інструментарій впливу на роботодавців, у тому числі й превентивний:

• Інформаційний вплив. У таких країнах, як Бельгія, Італія, Іспанія, уповноважені органи максимально використовують ЗМІ, аби зменшити кількість порушників серед роботодавців – населення постійно інформується про норми трудового законодавства, останні випадки притягнення до відповідальності та подальші плани перевірок. Такий психологічний вплив у комплексі має спонукати роботодавців дотримуватися законодавства.
• «Амністія». У 2011 році в Іспанії роботодавцям надали можливість укласти трудові договори строком мінімум на півроку і зареєструвати їх до конкретного числа, після якого до всіх виявлених правопорушників застосовувалися підвищені штрафи. В Італії при добровільній реєстрації мігрантів-нелегалів, що працюють на будівництві, передбачено податкові пільги, зокрема не вимагалася сплата податків за таких працівників за попередні роки.
• «Моментальні наслідки». Невідворотність наслідків, що виникають у результаті перевірки, теж мають бути стимулом. Превентивно – це укладення трудового договору на невизначений термін з усіма виявленими неоформленими працівниками в результаті інспекції протягом трьох днів, як це запроваджено у Словенії. Щодо моментальних санкцій, можна звернутись до прикладу Греції, де штрафи роботодавцями мають сплачуватися негайно.
• Окрім штрафів, у країнах Європи існують інші види санкцій, серед яких можна згадати такі:
• Неотримання державних замовлень, державної допомоги чи позбавлення права участі у публічних торгах на певний строк, як це практикується в Іспанії, Ірландії, Німеччині, Португалії та Угорщині.
• Тимчасове закриття чи ліквідація підприємства, передбачені законодавством Греції, Словаччини та Франції.
• Блокування банківських рахунків роботодавця-порушника, як у Бельгії.

Мотивацію законодавця суспільством було прийнято та оцінено позитивно. При цьому дивним виглядає аргумент, що штрафи породжують ліквідацію роботодавців, адже ліквідацію породжує саме недотримання законодавства, а притягнення до відповідальності – закономірний наслідок. Зниження розмірів штрафів може лише погіршити ситуацію, а боротися з порушеннями потрібно у комплексі з превентивними заходами та підвищенням трудових стандартів.