Бажаєте стати “єдинорогом”?

Іноземні юрисдикції стають дедалі привабливішими для майбутніх “єдинорогів”, і не тільки.

За останні 10-15 років досить велика 
кількість молодих підприємців надихається різними success stories про стартапи. Тут історії про Amazon і Facebook, WhatsApp та Alibaba. А якщо зважати на неоднозначні реформи у фіскальній політиці, абсолютно зрозумілим стає увага стартаперів до таких податкових і одночасно законослухняних лібералів, як, наприклад, Естонія. Про те, чому Естонія настільки приваблива для “розумників”, розмірковує Дмитро Гриджук, доктор економічних наук, доцент Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Гадаю, що, крім гнучкої державної політики щодо інноваційного бізнесу з боку Естонської Республіки, фактором такого зацікавлення стали процеси деофшоризації стандартних низькоподаткових юрисдикцій, що відводять у небуття такі славнозвісні офшорні країни, як Британські Віргінські Острови, Кайманові
 Острови, Беліз, Домініку та ін. Всі вони поступово під тиском Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) змінюють своє законодавство і впроваджують жорсткі умови економічної присутності – substance. Ми не будемо тут говорити про особливу прозорість, яку вимагають нові міжнародні стандарти бізнес-діяльності, або штрафи за порушення законодавства щодо substance. Ми поговоримо про те, як можна зареєструвати і вести бізнес легітимно і відносно дешево.

Онлайн-держава

Міжнародний аналітичний центр Tax Foundation на початку жовтня опублікував черговий щорічний міжнародний індекс податкової конкурентоспроможності. З 36 країн ОЕСР, які моніторить Tax Foundation, по числу перших місць у всіх п`яти розділах рейтингу лідером залишається Естонія. Крім того, у цьому році вона посіла два перших місця в розділах "Індивідуальні податки" і "Податки на майно" і друге місце в розділі корпоративних податків.

Тож, гнучка фіскальна політика, зрозумілі умови ведення бізнесу та автоматизація бюрократичних процесів призвели до надзвичайно позитивних наслідків як для залучення інвестицій, так і для розвитку країни в цілому. Крім того, Естонія – країна-член Європейського Союзу зі стабільною економікою, зрозумілою та прозорою податковою системою і з набагато меншими реєстраційними та експлуатаційними витратами, ніж в інших престижних світових юрисдикціях. Проте, одна з найбільш привабливих особливостей ведення бізнесу Естонії – це можливість зареєструвати компанію онлайн, майже не виходячи з дому.

Отже, якщо прийнято рішення створити юридичну особу в Естонії, доведеться насамперед вибирати організаційно-правову форму підприємницької діяльності. Найпоширенішою в Естонії є Osaühing (OÜ) – аналог українського товариства з обмеженою відповідальністю. Майнова відповідальність, як для такого типу компаній – класична, встановлена відповідно до розміру пайового капіталу, проте жоден з учасників не несе персональної відповідальності за зобов’язаннями компанії.

Дуже важливо зазначити, що в Естонії відсутнє законодавство щодо номінальних засновників. Хоча багато компаній пропонують такі послуги, варто знати, що такий засновник буде єдиним реальним засновником і у разі виникнення конфліктних ситуацій, суд буде на стороні «номінала».

Ми не зупинятимемося довго на всіх процедурах реєстрації, зазначимо лише, що, крім цифрового ідентифікатора, підприємець-нерезидент має відкрити банківський рахунок, і саме в банках, зареєстрованих в Естонії, яких дуже мало та які майже не відкривають рахунки місцевим 
компаніям, бенефіціари або керівники котрих – 
нерезиденти. Тож, варто підготуватися до складнощів.

Відповідно до чинного законодавства Естонії нерезиденти для відкриття рахунку в банку мають заповнити опитувальники KYC (Знай свого клієнта), пройти верифікацію AML/CFT (протидія відмиванню коштів та фінансування тероризму) та підтвердити економічний зв’язок з країною. При цьому реєстрації підприємства для цього начебто достатньо, але практика свідчить подекуди інше. Згідно з внутрішніми правилами банків та міжнародними рекомендаціями щодо протидії відмиванню коштів естонські банки зазвичай не бажають мати справу з клієнтами, засновники котрих не є резидентами Естонії, а громадяни України вважаються взагалі клієнтами з регіонів «з підвищеним ризиком». Для того аби збільшити шанси, рекомендовано мати веб-сайт, офіційно працевлаштованих співробітників, бізнес-партнерів в Естонії та реальний офіс. Проте і це не гарантує 100% відкриття рахунку. Навіть після зустрічі з представниками банку ймовірність відкрити рахунок невелика.

Як альтернативу можна розглядати відкриття рахунку в банках Латвії, Угорщини, Німеччини, Великобританії та ін. У зазначених країнах набагато легше відкрити банківський рахунок, відсутня необхідність персональної зустрічі з працівниками банку та зазвичай витрачається набагато менше часу. Проте для відкриття рахунку в інших країнах також рекомендується орендувати реальний офіс.

До уваги інвесторів

Що ж таке естонська компанія для потенційного інвестора? Це насамперед відсутніcть зовнішніх ризиків, стабільна економіка, прогресивне законодавство, прозора податкова система, доступність до ринків ЄС тощо. Крім того, естонські стартапи досить відомі у всьому світі та час від часу з’являються нові «єдинороги», серед яких такі відомі, як Skype, Taxify, Transferwise, Monese та ін.

Кількість класичних законних інструментів для інвестування теж пристойна. До них належать інвестиції у формі внеску інвестора в пайовий капітал компанії, купівля-продаж паю компанії, борг з можливістю конвертації, випуск конвертаційних облігацій, опціонні договори тощо.

Інвесторів звичайно цікавить оподаткування. В Естонії воно досить просте і прозоре. Основний податок, на який слід звернути увагу підприємцю-нерезиденту – податок на прибуток. Ставка встановлена у розмірі 20%. Особливість полягає в тому, що цей податок компанія сплачує тільки щодо розподіленого прибутку. Це означає, якщо прибуток не розподіляється між бенефіціарами або реінвестується в підприємство, податків не потрібно платити взагалі. І, звичайно, між Україною та Естонією підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, відповідно до якої дивіденди, прибутки від комерційної діяльності тощо оподатковуються тільки в одній договірній державі. Проте, необхідно пам’ятати, що під поняття розподіленого прибутку підпадають не тільки дивіденди, що розподіляються між засновниками. Згідно зі ст. 41 Закону про прибуток є виплати, з яких стягується податок на прибуток. Серед них: заробітна плата та інші виплати фізичним особам-резидентам та нерезидентам; винагорода, виплачена фізичним особам-резидентам на основі договору підряду або доручення; ліцензійні платежі нерезидентам тощо. Тому варто скрупульозно підходити до питання управління доходом.

Важливо зазначити, що всі естонські компанії мають подавати річну звітність через публічну систему електронного обліку. Ця звітність має відповідати загальноприйнятим світовим нормам бухобліку (GAAP) і обов’язково подаватися в передбачені законодавством терміни. Інакше можна не тільки отримати штраф і видалення компанії з комерційного реєстру, а й спричинити складнощі для директорів та членів правління у разі перетину кордону до країн ЄС.

Отже, дійсно, реєстрація та утримання бізнесу в Естонії достатньо просте та доцільніше з економічного погляду, ніж у більшості інших європейських країн. Звичайно, не можна гарантувати, що все буде ідеально, проте з абсолютною впевненістю можна сказати, що виникнення проблем на кшталт тих, які наразі виникають в офшорних юрисдикціях, у стартапів, зареєстрованих в Естонії, не буде. 

Головне – одержаний результат, а саме: гнучкий бізнес-інструмент у стабільній європейській країні та можливість стати наступним «єдинорогом».