чт
  • 14
  • пт
  • 15
  • сб
  • 16
  • вс
  • 17
  • пн
  • 18
  • вт
  • 19
  • ср
  • 20
  • чт
  • 21
  • пт
  • 22
  • сб
  • 23
  • вс
  • 24
  • пн
  • 25
  • вт
  • 26
  • ср
  • 27
  • чт
  • 28
  • пт
  • 29
  • сб
  • 30
  • вс
  • 31
  • пн
  • 1
  • вт
  • 2
  • ср
  • 3
  • чт
  • 4
  • пт
  • 5
  • сб
  • 6
  • вс
  • 7
  • пн
  • 8
  • вт
  • 9
  • ср
  • 10
  • чт
  • 11
  • пт
  • 12
  • сб
  • 13
  • вс
  • 14
  • Про “спліт” у фінансах

    Про “спліт” у фінансах
    17 сентября 2019 14:27
    1059

    Що чекає на учасників фінансового ринку за законом, ухваленим 12 вересня?

    Про все, що бажали дізнатися читачі Family Office, читаючи новий Закон від НБУ, розповідає наш експерт ринку Анастасія Костюченко.

    У четвер, 12 вересня, Верховна Рада підтримала в першому читанні і в цілому проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг» (відомий як законопроект про «спліт»). «За» проголосували 296 депутатів. Ухвалити цей Закон намагалися з 2015 року.

    Що регулює цей Закон і на що чекати учасникам фінансового ринку?

    Разом з 76 банками фінансовий ринок налічує на 01 вересня 2019 року 1900 небанківських фінансових установ, серед яких 235 страхових компаній, 333 ломбарди, 348 кредитних спілок і 983 фінансові установи, які пов’язані між собою як надавачі подібних фінансових послуг. Усі вони разом впливають на довіру до фінансового сектора і потребують якісного захисту споживачів фінансових послуг.

    Насамперед закцентуємо, на що спрямований ухвалений Закон: покращення регулювання небанківського фінансового ринку через приведення у відповідність з європейськими стандартами; забезпечення надійності, прозорості та ефективності фінансових компаній; підвищення захисту споживачів фінансових послуг; стимулювання припливу на небанківський фінансовий ринок нових іноземних гравців. Тобто законопроект визначає розподіл ("спліт") повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між НБУ і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Тож, майже 10 місяців – до 30 червня 2020 року – діятиме перехідний період, протягом якого відбуватиметься передача функцій від Нацкомфінпослуг, яка ліквідовується, до НБУ і НКЦПФР. З 1 липня наступного року функцію регулювання ринків фінансових послуг буде виконувати Національний банк України.

    При цьому НБУ підкреслює, що не заплановано переліцензування діючих учасників фінринку. Навпаки – регулятор має намір спростити процедуру ліцензування нових небанківських установ. Якщо установи не несуть ризику для кредиторів, регулювання таких установ має бути максимально спрощеним. Основний закон для них – це закон про захист прав споживачів фінпослуг. 

    Отже, Національний банк стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а НКЦПФР регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва. 

    Чи є новацією таке регулювання фінансового ринку?

    Насправді – ні. Ще у 2018 році Національний банк запропонував до обговорення проект моделі регулювання небанківських фінансових установ, так звану Білу книгу – "Майбутнє в регулюванні небанківського фінансового сектора", зазначивши, що передача функцій планується за функціональною моделлю: ефективний контроль, сегментація, ліцензування, фінансовий моніторинг, методологія та ін.

    Національний банк також планує подальшу розробку Білих книг із детальними пропозиціями регулювання окремих сегментів небанківського фінансового ринку, які також будуть широко публічно обговорюватися серед представників фінансових установ, експертів та інших зацікавлених осіб (споживачів, кредиторів, інвесторів фінансових послуг). Тобто Закон про "спліт" допоможе країні отримати фінансову систему, яка відповідає міжнародним стандартам.

    У 2015 році в НБУ було прийнято Комплексну програму розвитку фінансового сектора до 2020 року і всі регулятори, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під нею підписалися. Головне завдання Комплексної програми – імплементація Євродирективи і приведення ринкових правил поведінки до вимог європейської спільноти. Законопроект №1069-2 про "спліт" з`явився після прийняття Комплексної програми і має сприяти подальшій інтеграції України в ЄС.

    До речі, Україна – не першовідкривач моделі такого консолідованого нагляду. Світовий банк, що у 106 країнах світу проводив дослідження структури фінансового регулювання після кризи 2008-2009 років, з’ясував, що процеси концентрації нагляду за основними сегментами фінансового ринку практично в єдиного регулятора зросли майже втричі. Зазвичай таким мегарегулятором виступає центробанк, як, наприклад, в Іспанії, Греції, Португалії, Ірландії, Сінгапурі, Казахстані, Японії. Проте існують й інші варіанти поєднання пруденційного нагляду та управління фінансовою поведінкою учасників ринку, як от у Бельгії, Великобританії, Австрії, Німеччині.

    Чи таким необхідним було ухвалення Закону про “спліт”?

    Насамперед цей Закон дасть можливість забезпечити збалансований і системний підхід у напрямі ефективного розвитку небанківського фінансового сектора, переходу від секторальної моделі регулювання до ефективнішої інтегрованої моделі та створить можливість для комплексного розвитку функції регулювання ринкової поведінки та захисту прав споживачів на фінансовому ринку.

    Крім того, згідно з підписаним наприкінці 2018 року з Міжнародним валютним фондом (МВФ) меморандумом Україна взяла на себе зобов`язання ухвалити Закон про "спліт". Тож, міжнародні фінансові організації та інші донори також планують надалі надавати технічну допомогу Національному банку для організації плавної передачі функцій та поетапного запровадження нових регуляторних вимог до небанківських фінансових установ.

    Закон про "спліт" – це тільки частина реформи фінансового ринку України. Наступним кроком має стати поділ функцій нагляду фінринку і монетарної політики.