Українська Himera & smart-вулиця у Лондоні

Himera – перший український електромобіль

Українські розробники, ідейним натхненником яких став відомий бізнесмен і колекціонер Андрій Джазовський, і концепткар LeSee китайської марки LeEco, презентували перший вітчизняний суперкар, який, крім усього іншого, є ще й одним з найпотужніших електрокарів планети. Автомобіль дістав назву Himera.

Проект української Tesla було запущено на початку 2016 року і відразу привернув до себе увагу. Himera повністю обійшла конкурентів за потужністю і smart-начинням. Потужність чотирьох електромоторів «Химери» становить 1000 к. с. Розгін до 100 км/год становить близько 3 сек, а максимальна швидкість – 350 км/год.

Внутрішнє «начиння» суперкара, а саме система автоматичного паркування та керований автопілот, мають китайське коріння від Xiaomi Auto. А ось дизайн екстер`єру довірили повністю українським розробникам – київському тюнінг-ательє SpecAutoTuning.

Випускати український суперкар Himera планують на підприємстві в Барселоні. За словами Андрія Джазовського, орієнтовна ціна авто – від €500 тис. до €700 тис.

Освітлення без електрики

Лондонські винахідники Джим Рівз і Мартін Ріддіфорд створили новий освітлювальний прилад, в якому для отримання електрики використовується гравітація, пише building-tech.org.

У гравітаційній лампі – GravityLight – застосовується нескладна система важелів і вантажів для приведення в рух мініатюрного електричного генератора. Новий девайс покликаний допомогти 1,3 млрд людей, що живуть у віддалених і бідних регіонах без розвинутої електромережі. GravityLight дозволяє замінити застарілі гасові лампи нешкідливими та ефективними девайсами.

Для живлення генератора в лампі GravityLight використовується спеціальний гак, на який вішається мішок з вантажем. Його маса і сила тяжіння здатні виробити близько 1/10 вата, чого достатньо для живлення звичайної LED-лампи і двох невеликих світлодіодів.

Команда проекту вже протестувала прототип нового пристрою в 1300 будинках у 27 країнах світу. Зараз її учасники будують фабрику в Кенії для виробництва генераторів GravityLight і допоміжних світлодіодних ламп SatLights, що працюють від нього.

Смарт-вулиця у Лондоні

Звичайна вулиця в лондонському Вест-Енді була перетворена на першу в світі енергозберігаючу «розумну» вулицю завдяки спеціальному тротуару з плитки, що виробляє енергію, від компанії Pavegen. Крім того, пішоходи, які йдуть по Берд-стріт, можуть запустити у себе на смартфоні спеціальний додаток і побачити, скільки електроенергії вони виробили своїми кроками.

Ділянка «розумного» покриття, яке може перетворювати кінетичну енергію кроків на електрику, становить площу 10 кв. м. Також лондонська Берд-стріт може похвалитися й іншими стійкими технологіями, наприклад лавками CleanAir, розробленими Airlabs, які вміють всмоктувати діоксид азоту з повітря, тим самим очищаючи навколишнє повітря. До того ж на цій вулиці використано фарбу AirLite, що очищає повітря. Таким чином, ця лондонська вулиця стала прекрасною демонстрацією того, якими мають бути здорові міські райони.

Урожай з вертикалі

За прогнозами вчених, до кінця ХХІ століття населення Землі збільшиться до 11 млрд жителів, і всіх їх потрібно буде чимось годувати. Проблему можуть вирішити вертикальні ферми – одна з передових технологій сільського господарства, яка сьогодні переживає справжній бум.

Бельгійський стартап Urban Crops розробив автоматизовану систему вирощування рослин під фіолетовою LED-підсвіткою. Фіолетове світло створюється за рахунок поєднання синіх і червоних ламп, які формують ідеальні умови для зростання врожаю. Урожай на такій фермі з`являється в 2-3 рази швидше, ніж на відкритому повітрі. Наприклад, на 30 кв. м Urban Crops можна щодня вирощувати 220 качанів латуку, використовуючи лише 5% води, яка знадобилася б для поливу такої кількості рослини на традиційній фермі. Тож, вертикальні ферми виявляються в 10 разів ефективнішими за звичайні.

В Америці на тренд вже відреагували. Найбільша вертикальна ферма від Aerofarms розташована в Ньюарку, Нью-Джерсі. Вона займає площу 14 164 кв. м і може виробляти більше 900 тис. кг листових рослин на рік. Для порівняння: щоб досягти такого врожаю, звичайне фермерське господарство повинно мати площу у 139 931 кв. м.

Унікальний міст зі щілиною

В Англії будують міст завдовжки 70 м, який складатиметься з двох консолей, що тягнуться одна до одної: одна – від острова з руїнами замку Тінтагель, інша – від протилежного берега, де стоїть село Тінтагель. При цьому консолі не стикаються, між ними збережеться щілина у 4 см. За задумом авторів проекту, такий проміжок повинен створювати відчуття переходу між великою землею і маленьким островом, пише pragmatika.media.

Складний ландшафт місцевості зажадав інноваційного підходу до будівництва, тож, міст споруджується без риштовання або окремо розташованих опор. Для цього використовується кабельний кран. Таку технологію вперше було впроваджено в швейцарських Альпах.

Замок Тінтагель (Tintagel Castle) – зруйнований замок біля сучасного англійського села Тінтагель у графстві Корнуолл, який було побудовано приблизно 1233 року Річардом Корнуольським. Тінтагель пов`язують з легендами про Короля Артура: тут він нібито народився. Крім того, в Тінтагель відбувалися події з іншої легенди – про Трістана та Ізольду.

Фото: Wicks and Ney & Partners

Небачене раніше пластикове забруднення

Нещодавно дослідники з Центру морських досліджень і екології MARE на португальському острові Мадейра виявили новий, дуже незвичний вид забруднення. Його оригінальна назва – plasticrust, і насправді це справжнісінька скельна порода з пластмаси, повідомляє bigmir.net.

Еколог Ігнасіо Гестосо вперше помітив дивні коркові відкладення на берегових скелях вулканічного острова ще в 2016 році. Гестосо і його колеги зробили кілька фотографій і взяли пару зразків, але для серйозного дослідження цього, зрозуміло, було недостатньо. На початку 2019 року вони повернулися на колишнє місце за новими даними і виявили, що корковий шар не тільки збільшився, а й заграв новими кольорами. Екологи зібрали таємничу речовину і піддали її хімічному аналізу, щоб зрозуміти, з чим саме вони мають справу. Шляхом випадкового відбору проб стало зрозуміло, що за три роки корковий шар покрив приблизно 10% усіх скель. Він складається переважно з поліетилену, який зустрічається повсюдно – від одноразових пакетів до харчових контейнерів.