Двіж-Париж & Гармонія Swatch
Найфантастичніші проєкти в архітектурі – стисло і неупереджено.
Електростанція на відходах
Данська архітектурна компанія BIG завершила у Копенгагені будівництво найчистішої в світі електростанції CopenHill, що працює на відходах. На даху будівлі розташовується штучний лижний схил, доступ до якого відкрито протягом року. Крім іншого, на фасаді розташовується найвищий у світі штучно створений скалодром. CopenHill також відома як Amager Bakke – електростанція, розташована на промисловій набережній, виробнича потужність якої полягає в щорічній здатності переробляти 440 тис. тонн відходів на чисту енергію.
Бьярке Інгельс, засновник компанії BIG, підкреслив, що CopenHill є однією з найбільш нестандартних архітектурних споруд світу. Будівля настільки органічно вписалася в міський ландшафт, що її можна навести як приклад гедоністично сталої споруди. Подібні будівлі не тільки привабливі зовні, а й більш функціональні і корисні для містян. Проєкт заводу CopenHill площею 410 тис. кв. м став свого часу переможцем міжнародного архітектурного конкурсу, а на даний час будівництво завершено і тепер конструкція допомагає Копенгагену досягти глобальної мети – стати першим у світі містом з нейтральним рівнем викидів вуглецю до 2025 року.
Smart Neighborhood – ЖК «розумних» будинків
В Алабамі планують побудувати Smart Neighborhood – житловий комплекс, в якому всі будинки будуть оснащені сучасними технологіями для підвищення енергоефективності, а також пристроями домашньої автоматизації, які зроблять життя власників досить комфортним. Керувати всіма процесами в будинку можна за допомогою голосових команд і віддаленого моніторингу.
Забудова Smart Neighborhood – це довгостроковий проєкт компанії Alabama Power, який було запущено ще в 2017 році. Очікується, що в майбутньому «розумні» будинки нового покоління сформують смарт-мережу, унікальну екосистему жилих будівель з використанням енергозберігаючих приладів, інноваційних систем безпеки і пристроїв домашньої автоматизації.
Двіж-Париж
У вересні в столиці Франції відбулися дві масштабні виставки дизайну— салон меблів та декору Maison & Objet і Тиждень дизайну Paris Design Week.Обидві виставки відкрили світу нові імена українського дизайну. Організатори виставки промислового дизайну Wanted Design в Нью-Йорку Оділь Ено і Клер Піжула вважають, що в українського дизайну вже досить гарна репутація: «Ми кілька років спостерігаємо за українськими проєктами. Судячи з того, що презентується в Парижі, український дизайн іде своїм індивідуальним шляхом: часто у виробництві предметів застосовується ручна праця, використовуються натуральні матеріали. Кілька років тому це стало новим світовим трендом”.
“Україна — новий гравець на світовому ринку дизайну, хоча окремі імена і бренди відомі своїми міжнародними нагородами, співпрацею з великими компаніями і публікаціями в провідних професійних ЗМІ”, – коментує проєкт Джо Яна, відомий французький блогер і галерист, який брав участь у відборі учасників салону в складі міжнародного журі. Сьогодні на молодий український дизайн дійсно можна покладати великі надії. Поряд з універсальними об’єктами «без національності» дизайнери намагаються проявляти культурні коди в своїх роботах. Використовуючи багаті ремісничі традиції української культури, дизайнери органічно працюють з натуральними матеріалами — деревом, каменем, глиною, вовною, льоном, коноплями. З іншого боку, українські дизайнери — сміливі мрійники і новатори, тому й отримують пропозиції про співпрацю від відомих європейських компаній, які можуть змінити їхню біографію і вплинути на розвиток української індустрії дизайну в цілому.
Фото: Артем Колюка
Концепція українського проєкту молодого дизайну «Біла сфера», побачити який можна було на головній події Паризького тижня дизайну LE OFF в окремій галереї в богемному районі Маре, демонструє Україну як непізнану територію, де постійно народжується щось нове. Дизайнери з різних куточків країни складають новий креативний атлас для Європи — від українського бароко до футуристичного мінімалізму.
Геній не помилився
Сучасні вчені перевірили реалістичність відомого творіння Леонардо да Вінчі — неймовірний новаторський міст, спроєктований для османського султана. Ще з XV століття Османи хотіли з’єднати мостом Галату — головний торговельний район Стамбула — з протилежним берегом. Проєктів було багато, але Леонардо запропонував радикально інший: одна сплюснута арка, яка була б достатньо високою, аби під нею могли проходити судна. Крім того, зовнішні підпори з кожного боку арки убезпечували б конструкцію від бічних рухів, які зруйнували чимало мостів.
Незвичний дизайн і грандіозність задуму зацікавили групу молодих дослідників із Массачусетського технологічного інституту — вони вирішили перевірити життєздатність планів Леонардо. Проаналізувавши історичні документи, тогочасні будівельні матеріали, технології та геологічні умови, команда інженерів збудувала детальну копію мосту в масштабі 1 : 500.Тоді як повномасштабний міст складався б з тисяч камінних блоків, дослідники вирішили створити свою конструкцію зі 126 блоків, які надрукували на 3D-принтері. Спочатку блоки підтримували за допомогою тимчасової конструкції — риштування, як це робиться і під час реального будівництва мурованих мостів. Після того як було вкладено замковий камінь, риштування зняли і конструкція вже міцно трималася. «Це сила геометрії. Це сильний, добре продуманий концепт. Леонардо чудово знав, як працює фізика», — констатує ініціаторка проєкту інженерка Карлі Баст. Завдяки сучасному американському експерименту інженерну геніальність Леонардо да Вінчі доведеною ще раз.
Тектонічна окраса Тяньцзінь
Таку характеристику надали колеги-архітектори кампусу університету Тяньцзінь, побудованому в районі Нанькай за проєктом бюро Лі Цзинган. Кампус складається з двох будівель – спортивного та лекційного центрів, з`єднаних між собою арочним мостом. Бічні фасади правого і лівого крила мають виразний дизайн, що викликає алюзії на промислові пейзажі і силосні башти. Але подивившись на ескізи Лі Цзинган, стає зрозуміло, що в основі дизайну лежить один з прийомів орігамі, коли смужку матеріалу хвилеподібно складають у конструкцію, подібну старовинним брижам.
Драматичний бічний фасад і кам`яні тераси формують відкритий простір, де проводяться студентські зібрання і концерти. Спортивні зали різного призначення перемежовуються лінійними громадськими просторами – холами та вестибюлями. Зворотний бік конічних пілонів з боку басейну надав додатковий простір для трибун, а бігова доріжка на 140 м знаходиться під дахом.
Фото: Haiting Sun, Terrence Zhang, Guangyuan Zhang
Премія Стірлінга за соціальне житло
Королівський інститут британських архітекторів (RIBA) нагородив премією Стірлінга 2019 вулицю соціального житла Голдсміт-стріт у Норвіч, спроєктовану Лондонською студією Mikhail Riches. Проєкт, що забезпечив міську раду Норвіча 105 будинками з низьким енергоспоживанням, складається з семи терасових блоків, розташованих у чотири лінії. В цілому це 45 будинків і 60 квартир на площі трохи менше одного гектара. При цьому кожна будівля орієнтована на південь з метою максимального використання сонячної енергії. Щоб місцеві жителі стали соціально згуртованішими, більше чверті території відведено під громадський простір, включаючи центральну алею, перетворену на колективний сад, і безпечні ігрові майданчики для дітей.
Премія Стірлінга присуджується щорічно RIBA з 1996 року будівлям, які мали найзначніший вплив на британську архітектуру за минулий рік. Цього року її вперше вручено соціальному житлу.
Геометрія 199 сосен
Шанхайська архітектурна студія Vermilion Zhou Design Group закінчила роботу над Музеєм пісенного мистецтва – Song Art Museum. Перед проєктувальниками стояло завдання створити архітектурно-ландшафтний ансамбль, який уособлював би гармонійне злиття культурних традицій Сходу і Заходу. “Геометричні архітектурні форми якомога краще відображають особливість західного логічного мислення, а порожнеча і чистота внутрішніх просторів характерні для китайського живопису і китайської культури в цілому”, – вважають у Vermilion Zhou Design Group.
Відштовхуючись від цієї концепції, архітектори спланували на ділянці площею в 2,5 га парк із сосновими деревами, а окремо розташовані музейні павільйони зв`язали широкими доріжками з білого каменю. Ядром архітектурного ансамблю стала відреставрована і модернізована будівля старого художнього музею у вікторіанському стилі, чий склепінчастий двірний отвір залишився центральним входом. Саму будівлю «переодягли» у білосніжну оболонку підкреслено чітких геометричних форм.
Зробивши зали музею просторими, наповненими світлом і повітрям, проєктувальники відмовилися від будь-яких прикрас і декоративних деталей, оскільки вважають, що коли йдеться про музеї, архітектура залишається лише фоном для творів мистецтва.
Краща зброя від Snøhetta
Поруч зі знаменитим символом ненасильства – «анти-Кольтом» перед штаб-квартирою ООН в Нью-Йорку – з`явилася скульптура «Краща зброя», алюмінієва лава, спроєктована норвезькою архітектурною студією Snøhetta. Виконана у формі півкола, лава з анодованого алюмінію, за задумом авторів, повинна сприяти фізичному зближенню людей, які присіли тут, створюючи передумови для спілкування. Це пряме архітектурне втілення цитати Нельсона Мандели «Краща зброя – сидіти і розмовляти» було створено на замовлення Нобелівського комітету миру як данину поваги дипломатам та їхнім зусиллям по досягненню діалогу і компромісів.
Нова арт-інсталяція стала логічним доповненням до встановленої ще в 1993 році скульптури шведського художника Карла Фредеріка Рейтерсварда – бронзовому кольту із зав`язаним вузлом дулом, яка стала глобальним символом ненасильства.
Фото: © UN Photo/Kim Haughton
Скромна чарівність Франції
Норвезьке архітектурне бюро Snøhetta завершило проєкт реконструкції легендарного каліфорнійського ресторанного комплексу The French Laundry, розташованого в Юнтвілле. Відкритий у 1994 році, ресторан заслужив максимальну нагороду, яку може отримати заклад – три зірки Michelin. І це не дивно, адже The French Laundry визнано меккою французької кухні в американських гурманів.
Реконструкція, виконана архітекторами Snøhetta, є першим капітальним ремонтом закладу з часу його відкриття. Архітектори організували високу, оброблену базальтом, огорожу навколо двору ресторану. Особливістю конструкції є два невеликих отвори, оформлені дерев`яними рамами. Крізь них перехожим видно найвигідніші ракурси оригінальної історичної споруди. Перепланування торкнулося і зеленого простору – будову тепер оточують клумби і гай японських кленів. Широкі газони, передбачені архітекторами, дають можливість проведення заходів на відкритому повітрі.
Інтер`єр кухні розроблено в кращих традиціях Snøhetta – естетика і функціональність максимально збалансовані. Вигини білої стелі, виконані з армованого гіпсу, нагадують м`яко розгорнуту через стіл скатертину і розроблені з метою максимально знизити звукові вібрації в просторі і поліпшити акустичні якості відкритої кухні.
Вежа, встромлена в небо
Як відомо, найвищий будинок у світі – дубайська вежа Бурдж-Халіфа висотою 828 м. Але незабаром завершиться будівництво нового хмарочоса на узбережжі Червоного моря в аравійській Джидді. Верхня точка конструкції колосальної будівлі досягне позначки в 1 км. Архітектори-розробники американського бюро Adrian Smith + Gordon Gill Architecture запланували в первинному проєкті будинок висотою близько 1,6 км, але після проведеного аналізу ґрунтів знизили її до позначки в 1000 м.
Ініціатором проєкту виступив саудівський принц Аль-Валід бін Талаль, один з найбагатших людей на Близькому Сході і племінник короля Саудівської Аравії. Вежа у Джидді, спорудження якої розпочалося ще в 2013 році, запланована як домінуючий елемент масштабного комплексу в рамках оновлення центрального району міста. У 200-поверховому будинку архітектори передбачили комфортні апартаменти класу люкс, торгово-розважальний центр, готель, SPA-комплекс і ряд ресторанів і кафе.
За словами розробників, їх гігантська вежа, бюджет проєктування і будівництва якої становить $2,2 млрд, по суті – вертикальне місто в місті. Для порівняння: вартість будівництва хмарочоса Бурдж-Халіфа становила $1,5 млрд. Більше того, туристи Джидди будуть приємно здивовані – на 157-му поверсі вежі розташується найвищий оглядовий майданчик у світі.
Італійські спектральні руїни
Італійський скульптор і художник Едоардо Тресольді презентував «примарну» інсталяцію Simbiosi, створену для італійського парку Arte Sella. Цей арт-об`єкт є напівпрозорою будівлею заввишки 5 м з каркасом з дротяної сітки, частково заповненої камінням. Художник об`єднав два різних матеріали: натуральні камені, які в інсталяції відповідають за матеріальну частину, і дротяну сітку, котра відображає примарне, неіснуюче.
Відзначимо, що парк Arte Sella було створено в 1986 році в одній з долин італійської області Трентіно і там знаходяться скульптури всесвітньо відомих художників і архітекторів, таких як Едуарду Соуту де Моура, Кенго Кума, Мікеле Де Лукки і Етторе Соттсасс. Парк серйозно постраждав від повені взимку 2018 року, більшість творів мистецтва були відновлені. Пагорб, на якому стоїть нова інсталяція Едоардо Тресольді Simbiosi, утворився в результаті шторму.
Фото: Roberto Conte
Норвезький міст-музей
У норвезькому парку скульптури Кістефос група архітекторів Bjarke Ingels Group створила міст-музей. Відвідувачі мають можливість подивитися на роботи художників Аніша Капура, Олафура Еліассона, Лінди Бенгліс, Яйої Кусама, Джеппе Хайн та Фернандо Ботеро. «У Кістефосі справді неймовірний парк скульптур. Ідея музею його доповнила, і, реалізувавши її у вигляді мосту, ми зробили її невід’ємною частиною парку. Це не означає, що людина йде до музею, тоді до парку скульптур, а згодом додому. Люди гуляють парком скульптур, напівдорозі йдуть через музей, а потім продовжують свою прогулянку», – коментують свою мету архітектори цього проєкту. Таким чином міст став продовженням парку та розширив можливості виставкового простору.
Гармонія Swatch у Швейцарії
Лауреат Прітцкерівської премії японський архітектор Шигеру Бан та його майстерня Shigeru Ban Architects завершили будівництво штаб-квартири Swatch Group. Мерехтливий вигнутий силует нової будівлі – це одна з найбільших у світі дерев`яних конструкцій. Нова будівля простягається завдовжки 240 м і завширшки 35 м. Її найвища точка дорівнює 27 м. Незвичний дизайн суперечить традиціям загальноприйнятої архітектури офісної будівлі, проте ідеально вписується в міське середовище. Форми будівлі пробуджують уяву.
Склепінчастий фасад площею понад 11 000 кв. м плавно підіймається до входу і переходить в Cité du Temps. І екстер`єр, і інтер`єр будівлі чергуються з різними лейтмотивами, вигнутими формами, а також з незвичним використанням класичних матеріалів і будівельних елементів. Дерев`яна сітчаста конструкція є основною структурою великого фасаду. Традиційний матеріал було обрано за його екологічні властивості та стійкість.
Всередині будівлі площа в 25 000 кв. м розподілена по п`яти поверхах для всіх відділень Swatch International і Swatch Switzerland. На додаток до звичайних робочих місць по всій будівлі організовані різноманітні загальні зони: кафетерій на першому поверсі, який відкрито для всіх співробітників Swatch та відвідувачів; невеликі зони відпочинку.
Підвісна опера в Гонконзі
Оперний театр Xiqu Centre в Гонконзі – спільний проєкт канадської студії Revery Architecture і місцевого бюро Ronald Lu & Partners. Ефектна будівля покликана віддати данину культурній спадщини і зацікавити мистецтвом навіть випадкових перехожих.
До китайської культури споруда відсилає буквально з порога – кутові входи, що нагадують підняту театральну завісу, до інтерпретації «місячних воріт», типових для традиційного китайського саду. Криволінійні форми і динамічні вигини будівлі – відсилання до ключового для китайської філософії поняття «ци» («потік»).
Фото: Ema Peter
Металеві панелі фасаду немов розступаються в сторони по чотирьох кутах, забезпечуючи природну вентиляцію, випромінюючи назовні світло і запрошуючи всередину відвідувачів, які відразу ж потрапляють до білого круглого атріуму з кількома рівнями. Тут можна пройтися по магазинах, відвідати виставки, послухати музику або подивитися виступ у жанрі китайської опери Xiqu. Згідно із задумом архітекторів, це робить саму традиційну форму китайського мистецтва доступною для нової аудиторії і майбутніх поколінь.
«Серце» Xiqu Centre – сам оперний театр на 1000 місць – розташовується на висоті 27 м над землею. Інноваційна конструкція ізолює підвісний зал від міського шуму і вібрацій навколишнього середовища для ідеальної акустики, а крім того, звільняє внизу місце для багаторівневого атріуму, ще одного театрального залу на 200 місць, репетиційних, освітніх та адміністративних приміщень, аудиторій та торговельних зон.
І знову Snøhetta
Архітектори бюро Snøhetta спроєктували офісну будівлю Powerhouse Brattørkaia в Тронхеймі, Норвегія. Екологічно чистий офіс побудовано в гавані з видом на фьорд Тронхейм. На п`ятикутному даху і фасаді встановлено сонячні панелі, які займають загальну площу 3000 кв. м. Форма будівлі продумана так, щоб на панелі протягом дня потрапляла максимальна кількість прямих сонячних променів. З огляду на короткий світловий день через розташування будівлі на півночі, це було непростим завданням.
Наразі Powerhouse Brattørkaia вважається найпівнічнішою енергопозитивною спорудою в світі: вона виробляє вдвічі більше енергії на день, ніж потрібно для її власних потреб, а тому функціонує як невеличка електростанція в центрі міста: забезпечує чистою, відновлюваною енергією сусідні об`єкти, електробуси, автомобілі і човни. Надлишок енергії, зібраної влітку, зберігатимуть в батареях, щоб використовувати в темні зимові місяці.
Будівля має площу 18 000 кв. м і пов`язана із залізничним вокзалом міста через пішохідний міст. Її начебто незграбна форма покликана створити відчуття, що вона «вибухає енергією». Разом з тим споруда співмірна сусіднім будівлям і гармонійно виглядає поряд з ними. Фасад з боку гавані облицьовано чорним алюмінієм і сонячними батареями. На протилежному боці похилий дах немов «пробито» наскрізь круглим атріумом із садом на першому поверсі.
Атріум забезпечує офісні приміщення і підземну їдальню денним світлом, який архітектори комбінують із «рідким світлом» – системою штучного освітлення, яка регулюється залежно від активності в будівлі. Ці заходи допомагають споживати для освітлення лише половину енергії від тієї кількості, яка потрібна звичайній комерційній офісній будівлі приблизно такого розміру.
Ефективна система теплоізоляції і вентиляції підтримує комфортну температуру в приміщеннях. Система збору дощової води зводить до мінімуму використання водних ресурсів. На першому поверсі розташовані кафе і центр для відвідувачів, які будуть використовуватися для лекцій про дизайн будівлі і стратегії сталого будівництва.
Фото: Ivar Kvaal