пн
  • 15
  • вт
  • 16
  • ср
  • 17
  • чт
  • 18
  • пт
  • 19
  • сб
  • 20
  • вс
  • 21
  • пн
  • 22
  • вт
  • 23
  • ср
  • 24
  • чт
  • 25
  • пт
  • 26
  • сб
  • 27
  • вс
  • 28
  • пн
  • 29
  • вт
  • 30
  • ср
  • 1
  • чт
  • 2
  • пт
  • 3
  • сб
  • 4
  • вс
  • 5
  • пн
  • 6
  • вт
  • 7
  • ср
  • 8
  • чт
  • 9
  • пт
  • 10
  • сб
  • 11
  • вс
  • 12
  • пн
  • 13
  • вт
  • 14
  • ср
  • 15
  • чт
  • 16
  • Навчання наперед

    Навчання наперед
    fb.com/SchoolinGorbovychi
    14 февраля 2019 11:47
    1741
    Навчальний рік триває повним ходом, а батьки майбутніх першокласників уже замислюються про вибір оптимального місця освіти своїх дітей. Що відбувається на теренах нової школи сьогодні, з`ясовувала журналіст Family Office Олена Ярошенко.

    Усі батьки, без винятку, бажають дати своїм дітям лише найкраще, тому готові докласти зусиль і фінансів до найважливішої сфери у вихованні — освіти. Що обрати: умовно безкоштовну традиційну освіту чи приватну? А якщо приватну — то яку? Ліцензовану чи альтернативну?

    Щоб не блукати у пітьмі міфів як з одного, так і з іншого боку, ми підготували матеріал про переваги, недоліки, а також сподівання батьків щодо приватної освіти. Відповіді на питання, що нас цікавили, надавали люди, які вже не один рік у цій галузі.

    Приватні справи

    Приватних шкіл, які працюють по всій Україні, дуже багато. Всі вони мають різну специфіку, підходи та власне бачення освіти. За даними Асоціації приватних закладів освіти України, у 2018 році кількість приватних навчальних закладів сягає 219 шкіл, в яких навчаються 27 480 учнів, а це 0,7% від кількості учнів у країні загалом.

    У столиці кількість приватних загальноосвітніх навчальних закладів станом на 2018/19 н. р. налічує 61 школу, а це 11,2% від загальної кількості навчальних закладів Києва. У той самий час, до прикладу, кількість приватних шкіл у країнах ЄС становить понад 20% від загальної кількості. В цілому кількість приватних шкіл в Україні становить 1,2% від загальної кількості загальноосвітніх навчальних закладів у країні. Це досить мало.

    Приватні навчальні заклади поділяються на ліцензовані та альтернативні школи (без ліцензій, які прикріплюються до державних або приватних ліцензованих закладів). Зазвичай приватні ліцензовані школи, нарівні з державними, мають сувору регламентацію з атестації та дотримання освітніх вимог. Альтернативні — мають більшу свободу керуватися власними методиками навчання і свободою вибору щодо побудови навчального процесу.

    Більшість альтернативних приватних шкіл, як і приватних ліцензованих, працюють як школи повного дня, тобто дитина зайнята з ранку до вечора, з повним пансіоном і відповідно наглядом. Такий режим роботи є оптимальним для того, щоб надавати дитині не просто знання, а й залишити час для ігор, спорту, позакласних занять, хобі, які допомагають повноцінному розвитку дитини та економлять час батьків, які можуть повноцінно працювати тоді, коли дитина займається у школі.

    Ціни у приватних навчальних закладах коливаються від кількох тисяч гривень до кількох тисяч доларів за місяць навчання. У середньому в столиці ціни за місяць навчання стартують від 9 тис. до 60 тис. грн. У школах з міжнародною акредитацією ціна навчання може сягати$20 тис. і більше за рік навчання.

    Серед приватних ліцензійних закладів освіти є такі, які вже понад десять років навчають учнів і мають визнаний авторитет у сфері приватної освіти. Серед топових київських шкіл можна відзначити КМДШ (Креативна міжнародна дитяча школа), Європейський колегіум, Олександрійська гімназія, Міжнародна школа “Меридіан”. Проте не варто недооцінювати й альтернативні школи, якість навчання яких оцінюють самі батьки та їхні вихованці.

    Паралельні світи

    Державні та приватні школи існують ніби у двох паралельних економічних світах. Державні школи працюють на держзамовленні, фінансуються з державного бюджету і повинні суворо додержуватися вказівок Міністерства освіти та науки. У той самий час приватні школи живуть за законами ринку і повинні боротися за клієнтів (батьків) та кінцевих споживачів їхніх послуг (учнів). Тому державні заклади є більш статичними, а приватні — якомога швидше впроваджують найсучасніші інноваційні підходи, щоб привабити клієнтів.

    Регламентованість держзакладів — не завжди погано, оскільки ми можемо бути певними, що, як мінімум, чинне законодавство дотримується і програма МОН викладається, а надмірна інноваційність — не завжди добре, оскільки може втрачатися системність.

    До переваг приватних шкіл можна віднести:

    · Маленькі класи — замість 30+ у звичайній школі максимум 16, а то й менше у приватній.

    · Фінансова складова процесу — перерахувати один річний чи місячний абонемент за навчання на рахунок школи і мати спокій, на противагу постійних потреб у Viber-чатах в умовно-безкоштовній школі.

    · Повний пансіон і нагляд під час цілого робочого дня.

    · Інноваційні підходи — новітні методики, посилене вивчення мов, креативність підходів.

    · Якісний контроль за навчанням з боку батьків.

    Є й ряд недоліків:

    · Високий рівень конкуренції серед учнів — хизування статками батьків, матеріальними благами.

    · Відірваність від реальності — перебування у штучно створеному середовищі, покинувши яке, може бути складно адаптуватися до реального життя.

    · Ціна не відповідає якості, а заявлені при вступі умови не виконуються через ті чи інші причини дирекцією школи або окремо взятими педагогами.

    · Висока вартість навчання.

    Власне щодо останнього пункту існує деяка дилема стосовно якості альтернативних приватних шкіл. Вартість у таких школах переважно нижча за широковідомі елітні приватні школи, а якість освіти не є гіршою. У більшості випадків такі школи створюються самими батьками для своїх дітей, коли всі можливі варіанти освіти не змогли задовольнити потреби навчання. Об’єднуються батьки, педагоги, однодумці і створюються успішні приватні заклади.

    Яку форму освіти обирати — приватну чи державну — вирішувати вам. Приватна освіта недешева, а знайти гарний приватний навчальний заклад з бездоганною репутацією, що забезпечує хороший рівень знань, не так просто. Важливо знайти заклад, який відповідатиме саме вашим очікуванням. Але обираючи освітній заклад, приватні, як мінімум, не варто ігнорувати.


    Наталія Панасенко: “Кожна сім’я має свої пріоритети, але обов’язком навчального закладу є надавати максимально якісну освіту”

    Яким чином школи різного типу втілюють сучасні методики викладання, а також на що слід звертати увагу при виборі школи, ми запитали у Наталії Панасенко, психолога за освітою, засновника Школи ділової комунікації англійською «RESTART» та аспіранта Інституту обдарованої дитини НАПН України.

    — Чи відображається індивідуальний підхід до учня на успішності засвоєння ним знань?

    — Індивідуальний підхід, як і особистість вчителя, є визначальними в навчальному процесі, оскільки освіта — це ніщо інше, як передача фактичних знань, особистих переконань та емоційного ставлення до предмету від однієї особистості до іншої. В цьому контексті, звичайно, виграють приватні школи, оскільки вони можуть дозволити собі класи невеликої комплектації. Іноді в приватних школах класи налічують по 5-7, а то й по 2-3 учні, і в такому форматі викладачу працювати комфортніше і можна приділити час кожному учневі індивідуально.

    — Результатом навчання можна вважати готовність підлітка до продовження навчання у ВНЗ. Чи достатній рівень знань для складання іспитів вихованців приватних закладів?

    — Все залежить від того, наскільки якісну освіту надала приватна школа. Висока ціна навчання не завжди свідчить про високий рівень викладання. Є дуже дорогі заклади, де викладачі виступають радше в ролі аніматорів та розважають учнів і не мають права ні примусити їх працювати над уроками, ні заставити добре поводитися. Свідомі батьки такий заклад не виберуть, але і в нього є своя цільова аудиторія. З іншого боку, за законами ринку приватна школа повинна надавати якісний продукт, щоб залишатися конкурентоспроможною, тому якість освіти тут зазвичай є пріоритетною.

    — Які очікування батьків від навчання, чого вони хочуть? Успішність дитини, засвоєння предметів, інноваційні підходи, елітний статус, комфорт перебування?

    — Звичайно, всі батьки хочуть, щоб їхні діти були успішними, адже правильне оточення в дитячому та підлітковому віці може бути вирішальним для подальшої долі дитини. Проте кожна сім’я перебуває в певних обставинах і, виходячи з них, розвивається в соціумі. Хтось потребує бюджетного, але якісного варіанту, тому приділяє дитині власний час; хтось змушений багато працювати і тому освітні та виховні обов’язки перекладає на школу; хтось сприймає школу як соціальний ліфт для своєї дитини і намагається обрати дорогий заклад; для когось вирішальним моментом стає якісне харчування або наявність камер та охорони в закладі. Кожна сім’я має свої пріоритети, але обов’язком навчального закладу є надавати максимально якісну освіту.

    — Як правильно обрати приватну школу для своєї дитини? На що слід звертати увагу?

    — Обираючи школу, приватну чи державну, обов’язково слід звернути увагу на репутацію закладу та комфорт самого навчання. Коли я говорю про комфорт, я маю на увазі різні фактори: логістику (адже якою хорошою не була б школа, якщо дорога до неї забирає занадто багато часу та ресурсу в батьків та дитини, це завершиться моральним виснаженням та вигоранням), психологічну атмосферу, соціально-економічний рівень закладу і, звичайно, рівень знань і навичок, які дає школа. Школа – це заклад, який разом з сім’єю формуватиме особистість дитини, що вплітається в життя сім’ї на довгі роки, і тому обирати її потрібно, враховуючи свої індивідуальні пріоритети та цінності».


    Олександра Семенова: “Безумовні лідери серед батьківських очікувань – це самостійність і відповідальність їхніх дітей”

    Про те, як відбувається навчання в приватній альтернативній школі, з Family Office поділилася засновник альтернативної школи SchoolinG Олександра Семенова. Ця школа діє з 2015 року. Своєю місією засновники визначили розкриття творчого потенціалу дитини, сприяння її всебічному та гармонійному розвитку, а також збереження і вдосконалення природної цікавості та вміння навчатись.

    — Що саме Вас мотивувало вибрати цю сферу діяльності?

    — Ця ідея виникла після тривалого пошуку найкращої школи для своїх дітей. Реалізація ідеї була поступовою. Мій чоловік, Сергій Панченко, і я багато років утримували власних спортивних коней на одній із конюшень Київського іподрому. Тому першою з наших шкіл в 2012 році стала школа верхової їзди School Horse Club SP, за допомогою якої ми намагалися компенсувати недоліки загальноосвітньої системи для своїх дітей і дітей тих, хто став прихильником нашої точки зору і кому було цікаво долучитися. 1 вересня 2015 року School Horse Club SP започаткував свою першу «загальноосвітню подорож» з трьома учнями: два п’ятикласника, в числі яких була наша донька Ксенія, і десятикласниця, яка на сьогодні вже студентка другого курсу філософського факультету КНУ ім. Шевченка. Протягом перших трьох років кількість учнів зросла до 15, за їхньою ініціативою загальноосвітній проект був відокремлений у SchoolinG і сьогодні є альтернативною школою в сучасному розумінні.

    — Персонал — головне у будь-якій школі. Як ви відбираєте своїх працівників? На що звертаєте увагу?

    — Наша школа — це справжній родинний проект. Мій чоловік викладає логіку, філософію, історію, всесвітню літературу, культурологію, йогу та ЗФП, мій батько щасливий займатися з дітьми алгеброю і геометрією, а наш син Нікіта (одинадцятикласник в SchoolinG) — викладач ІТ та кваліфікований тьютор для молодших (на сьогодні він єдиний неповнолітній сертифікований тьютор в Україні). Безумовно, силами тільки власної родини опанувати всі предмети було б неможливо, тому ми співпрацюємо з найкращими спеціалістами в різних галузях. Критерії відбору такі:

    • вчитель має бути освіченою людиною, але не обов’язково педагогом за фахом; поділяти цінності школи;

    • мати творче нестандартне мислення;

    • бути не просто відтворювачем інформації, а мати бажання вчитися, бути шукачем і винахідником разом із дітьми;

    • розуміти дітей, бути чуйним та в міру емпатійним, реактивним, але емоційно стійким.

    Нам подобається співпрацювати з людьми, котрі, наприклад, як наш викладач ІТ — власник невеликого бізнесу в цій сфері, надає нам всі послуги, яких ми потребуємо, і також допомагає дітям середньої та старшої школи отримати відповідні компетенції в цій галузі. Також цікава співпраця з Київською Малою академією наук, методисти якої допомагають нашим дітям опанувати природничі науки, в тому числі англійською мовою, формувати наукове мислення, набувати дослідницьких та підприємницьких компетенцій через проектну роботу.

    — З якими очікуваннями батьків Ви найчастіше зустрічаєтесь? Як вони реалізовуються у вас?

    — Безумовні лідери серед батьківських очікувань – це самостійність і відповідальність їхніх дітей. Весь навчальний процес у нашій школі побудовано таким чином, що всі його етапи, а саме планування, реалізація та контроль, базуються на самостійному виборі та відповідальному ставленні самих учнів, і в цей процес активно залучені як тьютори, так і вчителі. Тьюторський супровід як наставництво та дружнє плече вважається однією з “родзинок” нашої школи. До того ж ВСІ наші тьютори є сертифікованими випускниками International Acаdemy of Tutoring від Collegium Wratislaviense, Польща.

    — Ліцензування. Що це дає і чому вибрали саме форму прив’язки до іншого навчального закладу?

    — Однією з особливостей навчання в SchoolinG є те, що ми фактично надаємо послуги з організації індивідуального супроводу у навчанні в змішаних різновікових групах, що унеможливлює приєднання до спільноти класичних приватних шкіл, але передбачає можливість співпраці і з ними, і з державними ЗНЗ, які мають в своїх ліцензіях право на надання дистанційного і заочного навчання. В нашому випадку – це приватна школа «Афіни» для молодших учнів та ЗНЗ №328 для учнів середньої та старшої школи.

    Будь-яка співпраця — це насамперед люди, з якими нам пощастило. Вимогливі і відповідальні «контролери» в нашій справі – це дійсно дуже добре.

    — Успішність навчання. Хто її оцінює і за якими критеріями? Дисциплінарні санкції. Чи такі бувають, якщо дитина не вчиться, порушує дисципліну? Чи, як кажуть, «клієнт завжди правий»?

    — Оцінювати чи ні? На нашу спільну думку, оцінювання — це обов’язковий процес у конкурентному суспільстві. Ви — доросла людина і коли вам хочеться поміняти місце роботи, ви надсилаєте своє резюме в компанію, яка вам подобається і куди ви хочете потрапити на роботу. І що ж робить компанія? Вона оцінює вас і ще декількох претендентів. Тобто якщо учень не отримає в процесі шкільного навчання досвіду зовнішнього оцінювання та не сформує власних адекватних критеріїв самооцінювання, йому буде вкрай важко в дорослому житті. Питання в тому, що розуміється під успішністю навчання? Якщо йдеться про академічне навчання за програмами МОН, критерії відображені в методичних рекомендаціях саме МОНу, і наше завдання – діалогічний процес з формування самооцінювання та розуміння його критеріїв учнями. Якщо розглядати суто наші дисципліни, то в інтегрованій програмі природничих наук Science критерієм успішності є кореляція між задоволенням від пізнання учнем/ученицею та баченням вчителя прогнозованого результату пізнання відповідно до можливостей дитини. Оцінки немає, є рівні. Критерії рівнів загальні – знати, розуміти, вміти творчо використовувати, але у кожної нашої програми також свої специфічні критерії відповідно до цілей та змісту.

    Якщо говорити про початкову школу, тут головний критерій — бажання дитини. Завдяки взаємодії з вчителем дитина точно знає, що значить попрацювати, і знає, коли в неї вийшло, а коли ні. Сам навчальний процес – це дитяча привілея. Головна мотивація дітей – їм має бути цікаво вчитися.

    Дисциплінарні санкції можуть бути застосовані відповідно до правил школи. В нашій школі існує «правило часу», яке передбачає його ефективне використання: «Працюємо без запізнень; своєчасно виконуємо самостійні роботи; готуємось без нагадувань до перевернутих уроків». Якщо правило порушено, вчитель має право час від цікавого дослідницького заняття присвятити невиконаній роботі під своїм наглядом. Діти знають про це, є домовленість про такі санкції, їх дотримуються. Деякі санкції приймаються й обговорюються разом з дітьми на щотижневій рефлексії — сумісному обговоренні всіх «плюсів» та «мінусів» спільної роботи за тиждень. Найголовніше в цьому процесі – діти навчаються жити за законами, які вони створювали самі.

    Усі фотографії з офіційної сторінки школи fb.com/SchoolinGorbovychi