Про деякі новації на фінансовому ринку.

Нововведення на фінансовому ринку у роботі з нерезидентами і банками-кореспондентами коментує наш фінансовий експерт Марина Нестеровська.

НБУ змінює правила

Національний банк України змінив з 10 вересня правила роботи з нерезидентами. Зокрема, він скасував щомісячний ліміт €5 млн на репатріацію коштів від реалізації цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих у результаті зменшення статутних капіталів юридичних осіб і виходу з господарських товариств іноземних інвесторів.

Крім того, НБУ також розширив перелік операцій, які він дозволяє здійснювати за рахунками нерезидентів. Зокрема, на поточні рахунки фізичних осіб — нерезидентів центральний банк дозволив зараховувати кошти у гривнях, отриманих як дивіденди, а також як процентні доходи за цінними паперами та інші доходи за об`єктами прав власності в Україні. Умова — вони не мають бути пов`язані з відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу. Як зазначив регулятор, «ці послаблення разом з раніше скасованим обмеженням на репатріацію дивідендів дають можливість нерезидентам гнучкіше розпоряджатися власними коштами як в іноземній валюті, так і в гривні. Спрощення процедури повернення іноземних інвестицій також сприятиме їх подальшому припливу в Україну».

Щоб уникнути різночитань, НБУ уточнив, що чинний e-ліміт в €2 млн на рік для інвестицій юридичних осіб — резидентів за кордон поширюється також на придбання цінних паперів іноземних емітентів та облігацій зовнішньої державної позики України. Ці зміни затверджені постановою правління НБУ №113 від 09.09.19 «Про затвердження змін до Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

Іноземці посилюють вимоги

У свою чергу, західні банки-кореспонденти стали набагато вимогливішими до грошових перерахувань з України. Йдеться не про дрібні суми, а про великі трансакції — десятки і сотні тисяч доларів/євро, які переказують через банківські рахунки, тобто через кореспондентську мережу.

Західні банки-партнери надсилають багато запитів, на які вимагають максимально повних відповідей. Стандартний список запитань має такий вигляд:

• найменування платника/одержувача;

• місце реєстрації платника/одержувача та фактичне місце знаходження;

• реєстраційні дані;

• інформація про кінцевих бенефіціарів (власників) платника/одержувача;

• джерело походження коштів;

• мета проведення трансакцій;

• оцінка банком ризику діяльності свого клієнта.

Крім цього, можуть виникати і додаткові запитання, зокрема митного і податкового характеру. Наприклад, які види податків сплачує юридична особа, чи сплачує податкові платежі і мито вчасно, чи відбувалися судові процеси з фіскальними органами тощо. При цьому західних партнерів абсолютно не цікавлять терміни платежів чи інші особисті потреби того чи іншого бізнесу: вони зупиняють платіж, заморожують його і чекають відповідей на свої запитання.

Терміни проведення платежів після блокування рахунків зазвичай залежать від швидкості надання даних і від задоволеності compliance банків-кореспондентів відповідями на свої запити. Зазвичай така процедура триває 2-3 дні, а в середньому від отримання запиту до «звільнення» платежу проходить 5-7 робочих днів. Трапляються в практиці запити по вже виконаних платежах, коли банки-кореспонденти починають аналізувати вже здійснені трансакції: їх періодичність, обсяги тощо. Термін надання відповіді за такими запитами зазвичай становить до 10 днів.

Більш ґрунтовний і глибинний аналіз може тривати ще довше. Крім того, розпитування, аналіз і дослідження — все це не безкоштовно: за задоволення розповісти про себе доведеться заплатити.

Бізнес оцінює ризики

Що чекає український бізнес через посилення боротьби з розмиванням податкової бази? Провідні експерти фінансового ринку України склали список основних ризиків, які вбачають у вітчизняному банківському секторі банки-кореспонденти:

• репутаційні;

• юридичні;

• фінансові;

• політичні;

• AML-ризики.

Жоден не готовий і не буде ризикувати у питанні українських або інших платежів, що не відповідають вимогам MLI-конвенції. Набагато простіше заморозити їх і відмовитися проводити. Особливо на фоні останніх скандалів: найгучніший — з Deutsche Bank, якому загрожує штраф на $20 млрд за звинувачення у відмиванні грошей російських клієнтів.

З усіх банків-кореспондентів ностро- і лоро-мережі українські банкіри виокремили такі фінансові структури, послугами яких користуються найчастіше:

• Commerzbank (Німеччина);

• KBC Bank (Бельгія);

• Citibank N.Y (США);

• Deutsche Bank AG (Німеччина);

• Bank of New York (США);

• RZB International Bank (Австрія);

• JP Morgan Chase (США).

Одним з найбільш вимогливих фінансисти називають німецький Commerzbank, що спеціалізується на платежах в євро. Він керується не тільки принципами фінансового моніторингу, а й чіткою економічною доцільністю. Якщо український банк не пропонує йому вигідної кількості трансакцій, він спочатку заморожує відносини, а потім і зовсім може закрити рахунок.