вт
  • 24
  • ср
  • 25
  • чт
  • 26
  • пт
  • 27
  • сб
  • 28
  • вс
  • 29
  • пн
  • 30
  • вт
  • 1
  • ср
  • 2
  • чт
  • 3
  • пт
  • 4
  • сб
  • 5
  • вс
  • 6
  • пн
  • 7
  • вт
  • 8
  • ср
  • 9
  • чт
  • 10
  • пт
  • 11
  • сб
  • 12
  • вс
  • 13
  • пн
  • 14
  • вт
  • 15
  • ср
  • 16
  • чт
  • 17
  • пт
  • 18
  • сб
  • 19
  • вс
  • 20
  • пн
  • 21
  • вт
  • 22
  • ср
  • 23
  • чт
  • 24
  • пт
  • 25
  • Рецепти Харарі для правильного завтра

    Рецепти Харарі для правильного завтра
    21 октября 2019 14:19
    509

    Він не надає унікальний рецепт панацеї для всіх життєвих ситуацій – він просто розмірковує.

    Одним з найтитулованіших гостей міжнародного освітнього форуму Facing the future, що відбувся у Києві у вересні, став ізраїльський історик і професор Єврейського університету в Єрусалимі Ювал Ной Харарі. Думки та ідеї автора світових бестселерів “Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього”, “Людина божественна. За лаштунками майбутнього” і “21 урок для XXI століття” були не просто цікавими, а й очевидними для нашого невизначеного світу. І хоча всі вони мають досить логічне підґрунтя, проте далеко не кожен з нас може стверджувати, що знає, що робити. А познайомити читачів Family Office з теорією Харарі нам допомогла журналістка Ольга Лотоцька-Головіна, яка вибрала основні думки-цитати вченого щодо сенсу життя, які він озвучив у нещодавній бесіді з Майклом Цукербергом.

    • "Тисячі років тому земля була галактикою безлічі ізольованих світів, майже не пов`язаних між собою. Поступово люди збиралися разом і ставали дедалі більш пов`язаними, поки ми не досягли сьогодні стану, коли світ став єдиною історичною, економічною і культурною одиницею. Але зв`язок не обов`язково означає гармонію. Возз’єднання людей може призвести до конфліктів. Світ сьогодні дуальний. У вас є технології, що з`єднують – інтернет, віртуальні реальності і соцмережі, але однією з головних політичних проблем стає будівництво кам`яної стіни. Як же осмислити світ, який пов`язаний більше, ніж будь-коли, але в той самий час будує стін більше, ніж раніше".
    • "В онлайн-спільнотах у людей є можливість просто уникати те, що їм не подобається. Але вони не можуть робити таким чином у реальності. Ви можете розфрендити друзів на Facebook, але не завжди можете "роз’їхатись" із сусідами. Частина логіки традиційних спільнот полягає у тому, що ви повинні вчитися налагоджувати стосунки із людьми, які вам не подобаються".
    • "Нам потрібно знайти механізм для глобального співробітництва навколо таких питань, як, наприклад, запобігання гонки озброєнь АІ, спроб різних країн створити автономні системи зброї і роботів-вбивць, озброєння інтернету і соціальних мереж. Без глобального співробітництва ми не зможемо зупинити це. Тому що кожна країна скаже: «Ми не хочемо виробляти робота-вбивцю – це погана ідея, але ми не можемо дозволити нашим конкурентам зробити це раніше за нас, тому ми повинні створити його першими". Потім це перетворюється на перегони у напрямку катастрофи".
    • "Те саме стосується потенційних порушень ринку праці та економіки, спричинених штучним інтелектом та автоматизацією. Очевидно, у майбутньому будуть робочі місця. Але чи будуть вони рівномірно розподілені між різними частинами світу? Одним з потенційних результатів революції АІ можуть бути концентрація величезного багатства в одній частині світу і повне банкрутство – в інших. У Каліфорнії, наприклад, буде багато нових робочих місць для розробників програмного забезпечення, але, можливо, не буде робочих місць для працівників текстильної промисловості і водіїв вантажівок у Гондурасі та Мексиці. Тож, що вони робитимуть? Якщо ми не знайдемо рішення на глобальному рівні, такого як створення системи безпеки для захисту людей від потрясінь АІ і надання їм можливості скористатися наявними можливостями АІ, то ми створимо таку нерівну економічну ситуацію, яка будь-коли існувала".
    • "Малоймовірно, що ми зіткнемося з повстанням роботів. Я гадаю, що АІ може збільшити нерівність між різними частинами світу, оскільки будуть країни, які домінують у новій економіці АІ. Промислова революція свого часу створила величезний розрив між кількома промисловими державами і всіма іншими, а потім, виявляється, потрібно 150 років, щоб закрити цей розрив. За останні кілька десятиліть розрив закривався дедалі щільніше і країни, що свого часу сильно відставали, наздоганяють. Тепер розрив може знову поглибитися, ніж будь-коли – через поширення АІ. Тому що в АІ, ймовірно, домінуватиме лише невелика кількість країн".
    • "Ви можете використовувати радіо, щоб транслювати музику людям, а можете транслювати мільйонам німців доповідь Гітлера. Радіо несе тільки те, що ви вклали в нього. Справа не тільки в тому, що ми вигадуємо технологію, але в тому, що з нею робитимуть. Сама технологія АІ може змінити баланс сил між демократичною і тоталітарною системами. І я боюся, що нові технології віддадуть перевагу тоталітарним режимам. Тому що найбільша проблема тоталітарних режимів в ХХ столітті, яка привела до їх падіння, полягає в тому, що вони не змогли обробляти інформацію досить ефективно. Наприклад, у Радянському Союзі була модель обробки інформації в одному місці: вона збиралася з усієї країни, переміщалася до Москви і там оброблялася. Радянська модель просто не спрацювала через складність швидкої обробки великої кількості інформації з використанням технологій 1950-х років. Проте нова технологія АІ може раптово зробити центральну обробку інформації набагато ефективнішою, ніж будь-коли. Бо чим більше даних у вас концентрується в одному місці, тим кращими є ваші алгоритми, і т. ін. Це моє побоювання".
    • "У вас є системи, які постійно взаємодіють з вами і знайомляться. Нібито в ваших інтересах вони надають вам найкращі рекомендації і найкращі поради. Починається з рекомендацій, який фільм подивитися і куди поїхати у відпустку. Але коли система вдосконалюється, вона надає вам рекомендації про те, що вивчати в коледжі і де працювати, з ким одружуватися, за кого голосувати, яку релігію сповідувати. Люди відчуватимуть, що це відповідає їхнім власним інтересам.
    Але люди розглядають життя як драму прийняття рішень тисячі років. Мовляв, життя – це подорож, ви перетинаєте перехрестя і вам потрібно вибирати. Деякі рішення незначні за масштабністю, наприклад, що з’їсти на сніданок. А деякі дійсно стосуються долі, наприклад, з ким одружитися. І майже все мистецтво і вся релігія про це. Чи то трагедія Шекспіра, чи голівудська комедія – герой або героїня маєть прийняти важливе рішення: бути чи не бути. І це означає – жити в світі, в якому ми дедалі більше покладаємося на рекомендації алгоритмів для прийняття цих рішень, поки не досягнемо точки, коли ми просто наслідуємо їх повсякчас. У нас немає розуміння сенсу людського життя у такій ситуації".