пн
  • 5
  • вт
  • 6
  • ср
  • 7
  • чт
  • 8
  • пт
  • 9
  • сб
  • 10
  • вс
  • 11
  • пн
  • 12
  • вт
  • 13
  • ср
  • 14
  • чт
  • 15
  • пт
  • 16
  • сб
  • 17
  • вс
  • 18
  • пн
  • 19
  • вт
  • 20
  • ср
  • 21
  • чт
  • 22
  • пт
  • 23
  • сб
  • 24
  • вс
  • 25
  • пн
  • 26
  • вт
  • 27
  • ср
  • 28
  • чт
  • 29
  • пт
  • 30
  • сб
  • 1
  • вс
  • 2
  • пн
  • 3
  • вт
  • 4
  • ср
  • 5
  • чт
  • 6
  • Сад без турбот

    Сад без турбот
    Getty Images/Global Images Ukraine
    14 ноября 2019 12:31
    1575

    Як створити гарний сад, що не потребує складного догляду.

    Сучасний ландшафтний дизайн і садівництво вже досить давно рухаються в напрямку, який можна назвати «назад до природи». Пов`язано це не тільки зі спробами зменшити витрати всіх ресурсів на догляд і звільнити більше часу для дозвілля, а й зі зростаючою популярністю здорового способу життя, з турботою про довкілля. Про те, чи реально самостійно створити сад без клопоту, розмірковує Олексій Пономарчук, архітектор, дизайнер, керівник Студії Zoom-design.

    Останні роки дедалі популярнішим стає ідея створення саду, що не потребує догляду. Цю начебто новаторську ініціативу активно пропагують садівники-аматори, котрі вже сьогодні втручаються у сферу професійного ландшафтного проєктування і планування. Проявляючись у лексиконі забудовника та інвестора, сади малого догляду практично перетворюються на проблему на кшталт міни уповільненої дії для наступного покоління садівників і міських служб, що відповідають за озеленення.

    В Україні й досі чомусь сприймають садівників, ландшафтних дизайнерів як низькокваліфікований обслуговуючий персонал – чи то двірник, чи охоронець або хлопчик на побігеньках. Тим часом садівники, які виконують конкретні види робіт відповідно до проєкту саду/зеленого простору, мають володіти основними знаннями про дизайн, компонування рослин і, звичайно, агротехніку. Адже садівнику доведеться не тільки підтримувати сад у межах оригінальної ідеї, а й приймати іноді ситуативні рішення, не виходячи за межі проєкту (і бюджету).

    До речі, «ландшафтна архітектура», «ландшафтний дизайн», «садівництво» – це спеціалізовані дисципліни у закордонних вишах. Щоб стати дипломованим ландшафтним архітектором, який може бути допущений до роботи з масштабними міськими проектами, треба отримати академічну освіту, наприклад, в University of Sheffield. А щоб стати членом вищого професійного органу Landscape Institute – необхідно витримати складні іспити та отримати рекомендації від метрів. У французькому École Nationale Supérieur de Paysage Versailles, щоб отримати диплом пейзажиста (ландшафтного архітектора DPLG), доведеться вчитися 4 роки. Аналогічно – у Німеччині, Данії та майже у всіх країнах Західної Європи. Навчання садівників і ландшафтних дизайнерів триває мінімум 2 роки.

    Мало догляду – це не без догляду

    Але повернемось до нашого саду. Не секрет, що, наприклад, у лісі чи полі за рослинами ніхто не доглядає, але тим не менш багато з цих місць своєю красою можуть посперечатися з доглянутими садами. Чого ж може навчити нас природа? Насамперед створювати не тільки декоративні та корисні для нас, а й стійкі рослинні угруповання, які вимагають до себе мінімум уваги. Але – уваги! Сад малого догляду – вельми популярна, бажана і недосяжна ... казка! Якщо це, звичайно, сад, а не загорнута в асфальт автомобільна парковка з ретельно продуманим місцем для мангала. Але я впевнений, що наш читач не такий. Він просто хоче мінімізувати свої фізичні і фінансові витрати. І це зрозуміло! Тож, починаємо...

    Деревні замість трав`янистих

    «Кістяком» будь-якого саду з повним правом можна назвати дерева і чагарники. Вони не тільки формують вигляд ділянки, а й дозволяють витрачати менше часу на догляд. Сади з переважанням деревних рослин, переважно хвойних порід, добре виглядають навіть тоді, коли за ними перестають доглядати взагалі. Дорослі дерева і чагарники вимагають зовсім незначних витрат часу і роботи: обрізування 1-2 рази на рік та епізодичний полив.

    Асортимент деревних культур доволі різноманітний: можна знайти рослини будь-якого розміру і форми, з декоративним листям або такі, що гарно квітнуть, листопадові або вічнозелені. Щоправда, останні зазвичай вимагають більше уваги. Серед них, на перший погляд, невибагливі хвойні: є чимало «примхливих» видів і сортів, яким необхідне укриття від весняного сонця принаймні в перші роки після посадки (туї, ялівці, тсуги). Найнадійнішими із хвойних зазвичай виявляються форми ялини звичайної або сосни гірської.

    Лук замість газону

    Газон – прекрасний фон для посадок, але він надзвичайно трудомісткий. Уявіть собі, навесні його необхідно вичесати, прибрати стару суху траву, зробити проколи, щоб коріння трав краще дихало, влітку косити щотижня або навіть двічі на тиждень, поливати так, щоб не було ділянок з надмірним або недостатнім зволоженням (інакше на ньому можуть з`явитися непривабливі плями), регулярно підживлювати. Так, на жаль, садовий килим вимагає постійних зусиль.

    Пошук альтернатив триває вже давно. Непоганий варіант – замінити газон природним луком. Косити його потрібно всього 1-2 рази на сезон, а не щотижня, як газон. Щоправда, після покосу він втрачає декоративність на один-два тижні, поки трава не відросте. Проте луку можна пробачити те, що не хочеться прощати газону: навіть якщо в якомусь місці трави будуть рости гірше, з`являться плями, колір буде недостатньо бадьоро-зеленим або трави поляжуть від дощу і вітру – це не зіпсує майже природне співтовариство.

    До речі, лук треба закладати спеціально. Зарослий газон їм стати не може хоча б тому, що щільність посадки трав на газоні значно вища, ніж трав і багаторічників на лузі. Головна проблема, на яку можна наштовхнутися – це кореневищні бур`яни: пирій, осот, снить. На газоні вони не являють жодної небезпеки, оскільки не переносять постійного скошування. На лузі ж вони відчувають себе досить вільно і можуть забивати культурні рослини. Єдиний спосіб уникнути цього – заздалегідь ретельно очищати ділянку, відведену під луг, від коріння бур`янів.

    Існують спеціальні травосуміші, призначені для створення луку. Як правило, вони складаються з насіння як однорічних, так і багаторічних рослин: поки багаторічні трави розвиватимуться, однорічники нададуть декоративності у перший же сезон. Такі суміші бувають і тематичними, наприклад, призначені для більш вологих або сухих місць, з переважанням квітів тих чи інших відтінків або за участю рослин, привабливих для бджіл і метеликів.

    Квітник: природний замість традиційного

    Традиційний квітник, або міксбордер за англійським звичаєм, малодоглянутим бути апріорі не може. Щоб він виглядав красиво, потрібно постійно обрізати зів`ялі квіти, підв`язувати рослини, стежити за їх зовнішнім виглядом, прополювати. Проте сьогодні до квітників, які дійсно майже не потребують догляду, прийшла «нова хвиля» – популярний в останні роки стиль ландшафтного дизайну. Найбільш відомий представник цього напряму – нідерландський селекціонер і дизайнер Піт Удольф, який перетворив імітацію диких прерій на дуже модне садове рішення. Подібні квітники, звичайно, можуть і не сподобатися прихильникам яскравих троянд і півоній, але їх красу складно не оцінити.

    Основний принцип квітників «нової хвилі» – посадка однакових рослин великими масивами (іноді з окремими акцентними вкрапленнями інших видів). Цінується не краса кожної окремої квітки, а загальний вигляд рослини – на перший план виходять її форма і здатність добре виглядати як влітку, так і взимку, тому що багаторічники в таких квітниках або не обрізають взагалі, або обрізають на початку наступного сезону. У цьому їх головна відмінність від традиційних англійських міксбордерів, які стали основою квітників в європейських садах.

    Квітник «нової хвилі» не повинен виглядати акуратно. Розвалилися рослини – ок! Адже розвалюватися теж можна стильно, як, наприклад, це роблять родовик і веронікаструми (на відміну від високих тюльпанів, дельфініумів і гладіолусів, яким без підв`язки ніяк не обійтися). І хіба можуть виглядати акуратно такі злаки, як щучка, молінія або куничник? Ні звичайно! Але саме та маса суцвіть, яку вони нарощують, надає квітнику легкості, обсягу, м`якості переходів між яскраво квітучими багаторічниками.

    Якщо ви все ж таки наполягаєте на традиційному міксбордері, зверніть увагу на такий параметр декоративних багаторічників, як швидкість їх розростання. Деревій, наприклад, за рік збільшується більше ніж на 5-10 см (як, наприклад, монарда, фізостегія, комірник, айстри, фаляріс, гліцерія), тому “вгамовувати” таку рослину потребує зусиль. Не можна назвати легкими в догляді рослини, які необхідно часто ділити для підтримання їх здоров`я та декоративності (ромен, дельфініум, бородаті півники, лілії) або, навпаки, ті, які схильні розмножуватися самосівом (сідач, рудбекія). Саджаючи їх, ви власноруч висаджуєте майбутні проблеми. Квітник, сформований з компактніших багаторічників, що вимагають нечастого поділу (хости, лілейники, півонії, флокси, сибірські та японські іриси, чемерники, зернові, що ростуть щільним кущем), потребуватиме набагато менше зусиль для підтримки краси. Навіть розарію – гордості господині – часто необхідно меншої турботи, ніж квітнику зі звичайних невибагливих багаторічників.

    Підлаштуйтеся під природні умови

    Головне – не треба діяти всупереч природі! Результат не змусить себе чекати. Наприклад, якщо доля подарувала вам напів затінену ділянку з великою кількістю дерев, рясним підліском та обов`язковою лісовою прохолодою, то, напевно, не варто намагатися в затінку столітніх берез або сосен влаштовувати “Версаль” із сотнею-другою троянд або класичний англійський міксбордер. Інакше вам досить часто доведеться згадувати притчу про Сізіфа... Гарний, унікальний сад, що потребує малого догляду – це місце рододендронів, медуниці, язичника, папороті, декоративних хвойних та багатьох інших рослин.

    І все ж міф про «сад без догляду» занадто привабливий, щоб його прихильники легко відмовлялися від нього. Безумовно, варто прагнути до того, щоб ландшафти були стійкими та економічними – це доцільно. Для цього підбираються невибагливі рослини, використовуються сучасні проєктні рішення тощо. Але в архітектурі, як і в іншій сфері, одночасно «швидко, дешево та якісно» не буває.

    Взявши курс на створення довговічних, гармонійних і самодостатніх зелених просторів, намагаючись повернути природу в нашу урбанізовану реальність, ми повинні пам`ятати, що нові натуралістичні сади неможливі без ретельно спроєктованого жорсткого каркаса, аксесуарів і регулярного цілорічного обслуговування. При цьому сучасний міський ландшафт сфокусовано на вічні людські цінності. Навіть найстійкіший в екологічному плані зелений ландшафт, що створено без творчості – не може називатися садом.