Як виховати справжнього чоловіка - поради психолога

«Хлопчику обов’язкове спілкування із дорослим чоловіком, щоб поруч був приклад». У цьому впевнена - Наталія Шевченко, гештальт-терапевт, психолог, мати 4 дітей. А як бути матерям, які виховують синів БЕЗ батька? Чи здатна жінка виховати СПРАВЖНЬОГО ЧОЛОВІКА? Про це - в наступному матеріалі...

Нерідко ми чуємо: головне – бути людиною. Чоловіком, жінкою, не важливо. Але як це? Хто і де цього навчає? І якщо мистецтву бути жінкою на сьогодні навчитися можна, оскільки існує багато шкіл досконалості, різноманітних практик, модних тренінгів тощо… То де, коли і в кого навчитися бути справжнім чоловіком?

Це занурює нас в період раннього дитинства. Саме звідти з’являються запитання – як виховати з хлопчика чоловіка? Давайте розглянемо спершу поняття: хто такий цей справжній чоловік і носієм яких якостей він має бути?

Напевно, багато хто зі мною погодиться, що перш за все, це відповідальність, вміння турбуватися про інших, це сила, доброта, свідомість і лідерство.

До речі, дитяча інфантильність, яка на жаль дуже часто зустрічається у дорослих, вона – це ніщо інше, як страх брати на себе відповідальність за те, що відбувається навкруги і за себе.

Причина почасти в надмірній опіці і острахах батьків за долю і життя свого чада. Ні-ні! Ніхто не говорить, що не має бути любові до своїх дітей, але батьки мають знайти ту «золоту середину» між батьківською турботою і відпусканням дитини, надаванні йому свободи вибору і дій. Важливо вчасно помітити ДЕ САМЕ ПРАЦЮЮТЬ СТЕРЕОТИПИ ТА ПРОГРАМИ, ЯКІ МИ САМІ НЕСЕМО ЖИТТЯМ, І ЯКІ ВЗЯЛИ У ВЛАСНИХ БАТЬКІВ.

Ситий, одягнутий, взутий, правильний, слухняний, здоровий, хороший, вихований і т.п. А де ж в цьому всьому свідомий підхід до виховання? Де індивідуальний простір дитини?

Тож, як допомогти маляті знайти своє єство і навчити його нести відповідальність за дії, слова та своє здоров’я:

• Власний приклад. Це найперше і найголовніше. Є такий вислів: не виховуйте дітей, виховуйте себе. Все одно діти будуть схожими на вас. Ви можете багато говорити про відповідальність і те, яким треба бути, але якщо Ви самі так не вчиняєте, поведінка дитини буде подібною до Вашої
• Обіцянки мають виконуватися. Це стосується будь-чого. Діти мають засвоїти урок: якщо не певен, що зможеш прийти чи виконати, не обіцяй. А якщо сталося так, що підвів друга чи родича, слід не побоятися визнати помилку, сказати про неї вголос і виправити ситуацію по можливості
• Доводити справу до кінця. Знову ж таки, повертаємося до першого пункту – тільки власний приклад буде найкращим уроком. Сказав – зробив, пообіцяв – виконав, взявся за справу – доведи до кінця! Ось ці принципи мають лягти в основу виховання справжнього чоловіка.
• Навчіть дитину мріяти та будувати плани, ставити цілі і досягати їх. Почніть із малого – адже з дрібниць починаються великі справи.
• Відповідальність – не супер-якість. Вона не має нав’язуватися. Її не можна досягти як у спорті. Є багато прикладів, коли дітей практично з пелюшок вчать відповідати за свої вчинки і слова, нав’язуючи речі, які ще дитячій психіці не зрозумілі. Це призводить до того, що діти хоч і виростають слухняними, але в них починаються складнощі у спілкуванні. І раптом відповідальність перетікає в абсолютно протилежну якість – ПОВНУ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
• Не читайте моралі. Ні в якому разі не вичитуйте дитину в присутності інших людей. Замість лекції, краще запам’ятайте ситуацію, проаналізуйте, потім обговоріть з дитиною і разом зробіть висновки. Будуйте розмову за принципом: окреслити проблему; визначити, що не спрацювало (чітко, доступно, лаконічно); подумати, як могли би розвиватися події, вчини він по-іншому; як розвиватимуться події через ефективні дії. У всьому потрібен розумний підхід. Дитині треба дати шанс, навчальну ситуацію, щоб вона зрозуміла, в чому її сила і в чому слабкість
• Не поспішайте сварити. Спочатку з’ясуйте мотив. Якщо дитина не поступилася місцем в транспорті, не привітала близьку людину зі святом або не поділилася іграшкою, перш ніж засудити, з’ясуйте які її мотиви
• Категорично – не брати відповідальність за дитину, якщо вона може з задачею впоратися сама. Таким чином ВИ ЗАБИРАЄТЕ В ДИТИНИ ЖИТТЄВУ СИЛУ І УПЕВНЕНІСТЬ В СОБІ. Дозвольте дитині самостійно долати труднощі. Хай перешкоди та невдачі стануть стимулом до наступних дій у вирішенні питання
• Вірити в успіх, навіть, якщо переслідують дрібні невдачі. «Ти можеш, в тебе вийде, ти молодець, не здавайся» – ці фрази підтримують бойовий дух дитини. Підтримка батьків – важлива! Підтримуйте маля в пошуку його улюбленої справи, навчіть бути в захваті від того, що воно робить. Навчіть залучати до її справи інших
• Шукати альтернативні способи вирішення тієї самої задачі. Це дозволить мислити сміливо, підходити до життя творчо та креативно. Заохочуйте винахідливість.
• Навчіть дитину виражати свої думки сміливо, не боятися засудження, насміхань та чужої думки. Навчіть спокійно сприймати критичні зауваження
• Похвала має бути заслуженою. Хваліть виключно за реальні досягнення та справи, які були доведені до кінця
• Брати участь у змаганнях! Командні ігри виховують командний дух. Саме жага перемоги виховує чоловічі якості, лідерство, увагу, навички
• Повага – понад усе! Навчіть дитину поважати не тільки оточуючих, а й себе

І ОДНЕ З НАЙГОЛОВНІШИХ: ніколи не порівнюйте ні з ким і ні з чим! Вчіть дитину бути собою, а не тими, ким треба бути чи ким вимагає суспільство. Не заганяйте дитину під свої стереотипи, під те, яким йому треба бути. Допоможіть йому бути СОБОЮ!