Закон Єркса-Додсона: криві мотивації або чи все так просто

Яким є пік ефективної мотивації і чому середній її рівень найкращий.

Ми звикли вважати, що найкращий результат досягається при найвищому рівні мотивації. Але чи дійсно це так? Наскільки повинна бути вмотивованою людина, щоб домогтися максимального успіху? На ці запитання надає відповіді закон Єркса-Додсона.

Фактично законів два

Закон 1. У міру збільшення інтенсивності мотивації якість діяльності змінюється по дзвоноподібній кривій: спочатку підвищується, потім, після переходу через точку найбільш високих показників успішності, поступово знижується.

Рівень мотивації, при якому діяльність здійснюється максимально успішно, називається оптимумом мотивації.

Закон 2. Справи середньої складності краще робити при середньому рівні мотивації. Чим складніше для людини здійснювана діяльність, тим нижчим є оптимальний рівень мотивації для неї.

Отже, чим вищою є складність виконуваного завдання, тим нижчим – оптимальний рівень мотивації; і навпаки: що нижче складність, тим сильнішою є оптимальна мотивація.

Причини дії закону Єркса-Додсона

Ще в 1908 році Роберт Єркс (Robert M. Yerkes) і Джон Додсон (John D. Dodson) у ході експериментів з’ясували, що середній ступінь мотивації виявився найбільш ефективним при навчанні тварин проходити лабіринт (мотивація задавалася інтенсивністю ударів струмом). Чому так відбувається?

До досягнення точки оптимуму мотивація зростає за відомими всім законами: чим сильнішою є потреба у виконанні завдання, тим краще ми з ним справляємося.

Але після досягнення точки оптимуму ми починаємо відчувати емоційну напругу: хвилюємося, напружуємося, відчуваємо стрес. І, звичайно ж, зважаючи на ці обставини, наша продуктивність спадає. Тому – чим вищою є мотивація після точки оптимуму, тим гірше ми справляємося із завданням.

Практичне застосування закону Єркса-Додсона

Дослідження проводилися не тільки з тваринами. Звичайно ж, людей не вчили проходити лабіринт і не били струмом, але стосовно людини також було виявлено закономірність, про яку говорять Єркс і Додсон.

Людям пропонувалося виконати завдання за певну матеріальну винагороду. У міру збільшення суми зростала і зацікавленість учасників — вони краще вирішували завдання. Але... до певного моменту.

Коли сума винагороди ставала досить великою, люди починали нервувати і переживати, що заважало їм справлятися з даним завданням. Цей досвід підтвердив справедливість закону Єркса-Додсона.

Експериментально було визначено, що для простих завдань оптимальною є мотивація 7-8 балів за десятибальною шкалою, для завдань середньої складності — близько 5 балів, для надскладних завдань — 2-3 бали.

Зважаючи на зазначене, радимо вам звертати увагу на те, якого рівня мотивації необхідно досягти. Наприклад, якщо ви керівник і доручаєте якусь складну справу підлеглому, то «мотивувати» його звільненням або позбавленням премії в разі невдачі буде не найкращим рішенням. Така мотивація тільки перешкодить виконанню складного завдання.

І не забувайте стежити за тим, як ви мотивуєте самі себе. Можливо, десь вам не вистачає мотивації, а, можливо, десь її надто багато. Прагніть досягти оптимуму, щоб досягати найкращих результатів.

Отже, відповідно до закону Єркса-Додсона доведено, що мотивація дійсно необхідна, проте в будь-якій діяльності важливо знайти баланс.

Єркс Роберт Мирнс/ Yerkes, Robert Mearns (1876-1956). Єркс винайшов експериментальний лабіринт для вивчення навчання та еволюційного розвитку інтелекту тварин. Спираючись на результати своїх експериментів, він сформулював закон Єркса-Додсона.

За матеріалами публічних джерел